Сімейний дует «Рушничок» – і не дует, і не рушничок

5 жовтня, в рамках «Книжкових четвергів» у кнайп-клубі «Купідон» відбувся вечір-тандем двох письменників «суч.укр.літу», Тані Малярчук та Олега Криштопи. Письменники нещодавно подорослішали на дві нові книжки, «Як я стала святою» та «Кохання, секс і смерть – гарантовані!». Певна зв’язка між книжками є – спочатку «кохання, секс і смерть», а вже потім «стають святими», але, як виявилося, до сімейного дуету «Рушничок» (а саме так було анонсовано цю подію), письменникам ще далеко.
Ведучий дійства Андрій Бондар відразу розкрив усі карти і повідомив, що, по-перше, вечір аж ніяк не стосується переходу «Всіх Наших» до опозиції, через що присутні дуже розчарувалися. Далі Андрій розповів трошки особистого з життя Тані та Олега і, як виявилося, вони ані дует, ані рушничок. Це звичайна провокація з боку організаторів, оскільки «дует» навіть мешкає окремо у різних містах та, навіть, у різних країнах, Таня живе у Кракові, а Олег – у Києві. Але, за словами Тані, якщо б їх ніхто не видавав, то вони, напевно таки стали тим «Рушничком». До речі, багато присутніх й не здогадувалися, що сімейний дует «Рушничок» - це отой мега-дует в переході метро з «Майдану Незалежности» на «Хрещатик»(або навпаки): він грає на бояні, а вона співає пісень. І, напевно, якби Криштопу&Малярчук не було б кому видавати, заробляти на життя довелось би саме у такий спосіб.

Кілька питань від присутніх, з яких можна зачерпнути лише факт того, що Тані подобаються усі її книжки і взагалі вона мріє написати всього ОДНУ, але таку, щоб потім пишатися і отримувати дивіденди з неї усеньке життя. Андрій повідомив, що Таня Малярчук десь приховує свій друкарський верстат, оскільки вже друга книга за рік виходить (пригадаємо «страшну» презентацію «Згори вниз»), цього разу знову в «Фоліо». А от Олег Криштопа випускає свою першу книгу, видану «Норою Друк», на яку, за словами Бондара, треба вже натравити податкову, бо, скільки ж ми можемо це терпіти, направду, і книгарню вони тримають, і видавництво, і все в них успішно так іде. Коротше кажучи, ми не були б українцями, якщо б не звернули увагу, на те, що у сусідів усе так файно!

Письменники досить довго читали уривки зі своїх свіжоспечених книженцій, після чого презентація якось непомітно закінчилася й офіціантка «чемно» нагадала, що треба швидко допивати усе, що лишилося і замовляти щось по-новій, бо в них так заведено.

Світлини – Міла Князька