Singleton та InWhite в "44": московські Dresden Dolls та київський оптимізм
1 день останнього місяця літа зумів знову порадувати прихильників indie-rock та brit-pop, а також просто легкої та романтичної музики. На сцену арт-клубу „44” в цей вечір виходили кияни Singleton та москвичі In White. Для нашого міста подібні виступи Singleton вже стають доброю традицією – гурт не лише представляє публіці власну програму, але й кожного разу привозить до Києва цікаві і самобутні гурти. Два місяці тому подібний концерт був у „Бочці”, де разом з Singleton свою платівку презентували білоруси Open Space.Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Наталя Фокіна
Не обійшлося без презентації і цього разу – москвичі презентували DIY EP з однойменною назвою (In White). Шукаючи інформацію про гурт в Інтернеті, не раз натикався на інформацію, що In White називали ледь не московським варіантом Dresden Dolls. І хоч при прослуховуванні їхнього MySpace подібне порівняння викликало лише усмішку, то почувши гурт наживо, можна справедливо заявити – певна схожість є, але гурт є цікавим сам по собі. Його родзинкою можна назвати повну відсутність гітари. Правда, остання не відчувається, адже її з головою заміняє синтезатор і його оператор - Дмитро.
Музикант, що сесійно працював з кількома досить відомими російськими та українськими виконавцями (Серед них і Esthetic Education), витягує з інструменту будь-який безпосередньо потрібний звук, будь-то саксофон чи та сама гітара. Репертуар гурту досить цікавий – від електронно наповнених пісень ala Depeche Mode до стандартних indie-rock’ових програшів. Пісні гурт виконує здебільшого англійською, але є і декілька російських пісень. Правда, англійською In White звучить все-таки краще. Відігравши близько десяти пісень і будучи викликані на біс, москвичі вступилися місцем довгоочікуваному Singleton. Кияни, не дивлячись на досить цікаво налаштований звук (Збоку від сцени було на порядок краще чутно, ніж під нею.) почали наново заводити публіку майже без розкачки – вже на третій пісні в залі сиділи лише одиниці, а більшість повністю зайняла всі приступи і проходи до сцени. “Heathrow”, “Hey, Boy”, “Angels”, “If I’m Falling” – всі ці пісні, що випливали з вуст Аліни, радісно підхоплювалися залою, створюючи таким чином атмосферу безупинного свята.
Нажаль, із-за браку часу гурт не встиг виконати весь запланований на вечір трек-ліст, не дивлячись на небажання публіки відпускати його зі сцени.Після ще однієї сумної пісні Аліна з усмішкою заявила, що прийшла пора прощатися, але вона не може відпустити залу з таким настроєм, і остання має бути, все-таки, оптимістичною та позитивною. Почався програш “Steretypes”, а зала, чи не вперше за вечір, синхронно захлопала...
Нам же зосталося лише подякувати обом гуртам за чудовий настрій, а окремо гурту Singleton та організатору Fight – за надання акредитації та можливість бачити і відчувати це наживо.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Наталя Фокіна
