Юрій Андрухович пригостив вінничан «Аперитивом» з «Карбідом»
16 квітня Юрій Андрухович разом із польсько-швейцарським гуртом Karbido вдруге завітали до Вінниці, цього разу – в рамках нового «Аперитив-туру». Минулого року Андрухович та Karbido вже вінничанам свій проект «Цинамон». Сама ж співпраця відомого українського письменника з музикантами гурту Karbido розпочалася 2008 року і втілилася у альбомі «Самогон».
За декілька годин до концерту Юрій Андрухович дав прес-конференцію в Книгарні «Є», де радо відповів на запитання усіх присутніх. Пан Андрухович мав піднесений настрій та був охочий до розмов, які він продовжив зі сцени МПМ «Зоря» під час свого виступу.
Одначе, на відміну від минулорічної ситуації, поціновувачів «аперитивної» програми у Вінниці виявилося не так і багато. Якщо торік зал театру ім. Садовського був заповнений дощенту, і глядачі активно викликали музикантів «на біс», то цього разу пан Андрухович сам запропонував зіграти ще один твір, «якщо шановна публіка не буде проти», хоч глядачі досить мляво реагували на виступ.
Проект «Аперитив», як і два його попередники, включає в себе поезію, музику та візуалізацію. Варто зазначити, що остання є невід’ємною частиною виступу, яка допомагає поринути у світ мандрівок та історій маленьких людей. Творці відео-арту, «КУБ» – відома івано-франківська VJ-група, котра своїми роботами вдало довершує містичну атмосферу проекту. Польські музиканти з гурту Karbido професійно та віртуозно відіграли програму. Сам Юрій Андрухович читав свої твори із запалом, новою інтонацією, наголосами, а його голос звучав виразніше та проникливіше. Навіть склалося враження, що співає автор набагато краще та впевненіше в порівнянні з виступом минулого року. Проте заключне виконання пісні «Зеленая ліщинонько» змушує досвідченого слухача все-таки у цьому засумніватися.
Та, можливо, критикувати Андруховича за спів не варто, потрібно сприймати проект, як єдине ціле – поезія, музика, відео. Як сказав О. Ярмола з гурту «Гайдамаки»: «Він [Андрухович] співає, як будь-який непрофесіонал. Він співає щиро, і це класно. Це нетрадиційна форма мистецтва. І тому вона дуже цінна. В Україні дуже мало такого. Дуже нормальна подія для Варшави або Берліна.»
