Мек Голдсбері у Львові: в джазі не тільки дівчата

Львів – це вам не село Перечіпайлівка з клубом культури в приміщенні старої колгоспної ферми і масовиком-затійником баламутом Степаном, який віртуозить на баяні, коли всередині нього не менш як 40 градусів. Музична культура Львова вже давно вилізла за рамки андеграунду, неформальних тусовиськ-штовханин з претензією на оригінальність і неторканої класики. Львів визнав імпровіз як стиль життя і доріс до джазу. А галицька публіка нещодавно провела дегустацію вишуканої спокуси – щорічного фестивалю «Jazz Bez», скуштувавши музику легенди світового джазу Мека Голдсбері – засмакувало неабияк.

Техас – це не лише ковбої, кактуси і текіла. Перевірено: той, хто надійно сховає у свій саксофон золото (GOLDsBURY - «ховати золото») техаської школи джазу – однієї з найпотужніших в США, а згодом привезе його в Україну показати, навіки забере звідси щиру симпатію публіки й від виступу на біс не відкрутиться. Мек Голдсбері – «золотий саксофон» Америки джазової, подарував Львову єдиний цьогоріч концерт в Україні і, загравши відбірний джаз із польським квартетом «The Polish Connection», благородним звучанням своєї музики міцно збив раму власного портрету ікони світового джазу.

А почалася дорога до великого джазу в Мека ще з трьох років, коли, зростаючи в родині техаського скрипаля, він поволі сам почав музикувати. Під гарячу руку малого, крім саксофона і флейти, потрапили платівки Чарлі Паркера, Джона Колтрейна і Санні Роллінса. Останній для Мека Голдсбері є своєрідним зразком: «Він для мене є кимось на кшталт героя. Його музика була зі мною протягом всього мого творчого шляху, я й зараз люблю її слухати. Санні Роллінс досі фантастично грає на саксофоні, хоч йому вже близько 80 років».

Мек Голдсбері здобув заслужену славу дуже рано – вже в 17 років із провінційного техаського музиканта він перетворився на одного з найкращих саксофоністів світу. Приблизно в той же час легко зайняв належне місце серед нью-йоркської джазової еліти. Не зазнався і не задер носа, хоч і грав разом з Джоном Скофілдом, Біллі Гартом, Джиммі Дорсі, Редом Гарлендом, Реєм Андерсоном, Джиммі Гаррісоном. Наразі Мек Голдсбері виконує тільки джазові композиції, проте, колись виступав зі Стіві Вандером, Шер, Френком Сінатрою та гуртом «Temptations». 

Дві з половиною години концерту «Mack Goldsbury And The Polish Connection» у Львівській філармонії минули на одному диханні. Хоча перед виступом львівські стовпи не дуже й майоріли афішками, довгоногі дівчата не роздавали флаєри з рекламою концерту, та й на рідному ТБ саксофон Голдсбері не поспішав затулити пику когось із наших коханих політиків, проте це не зашкодило абсолютному аншлагу в філармонії. Квитків перед концертом годі було й знайти – певно, приблизно так би виглядав початок матчу «Карпати» - «Мілан». Аж гордість розпирала за наших людей, що всім своїм виглядом і настроєм, можливо, вперше в житті виправдовували звання «високої публіки».

А Мек Голдсбері був простий до неможливості. Постійно усміхався (наскільки це дозволяв саксофон) і явно кайфував від усього, що відбувалося. Тут варто наголосити: щиро кайфував, безпонтово вживаючи тільки мінеральну воду і жодного алкоголю, без якого не уявляє себе пристойна українська богема. Коли йдеться про світовий рівень виконання, хміль у голові зайвий.

Протягом вечора Мек Голдсбері продемонстрував неймовірне відчуття тенорового і сопранового саксофонів і флейти. Джазмен наче оживляв ці інструменти, а вони розповідали всьому світові своєю мовою про його емоції. А емоції були переливчасто різні: драйв, меланхолія, іронія, затишок, анімація, фолк, транс. Кожна композиція кричала сотнею асоціацій, малювала в голові картинки і накидала шаль настрою, спільного для всіх. 

Квартет «The Polish Connection» не був лише в ролі безкоштовного додатку до музикування маестро Голдсбері - чудово злагоджена робота музикантів давала їм можливість постійно самовільно змінювати кольорову гаму джазового полотна. Кожна композиція містила сольні партії музикантів, що невичерпним натхненням розкривали приховані можливості своїх інструментів. Таким чином музиканти були не шестернями в музичному механізмі, а конструкторами-експериментаторами. Гурту «The Polish Connection» всього три роки, проте високий рівень майстерності вже зробив їм ім’я і відкрив дорогу до багатьох престижних джазових фестивалів світового рівня. Польський квартет – це коктейль зі звучання труби (Мачєй Фортуна), фортепіано (Давід Трочевскі), басу (Кшиштоф Чєсєльскі) та ударних (Іренеуш Будни).

Час від часу музиканти повертаються до старих добрих джазових стандартів, проте того вечора у Львівській філармонії виконували виключно оригінальні композиції, переважно написані Меком Голдсбері. Автором композиції «Nostalgia», глибоко осінньої та дощової, що суттєво відрізнялася від решти, виявився піаніст Давід Трочевскі. Як пояснивав потім Мек Голдсбері: «Написання музики є дуже важливим, я всіх до цього заохочую. Ти можеш віднайти в музиці те, що відображає тебе самого, те, що виходить зсередини тебе». На платівці, записаній спільно Меком Голдсбері та «The Polish Connection» і презентованій львів’янам, все ж є один джазовий стандарт «Оnce I Had a Secret Love». До речі, незважаючи на посилений концертний період, через 2 тижні Мек дасть життя новому альбому. Почути наживо нові композиції зможемо вже у травні, коли Мек Голдсбері знов приїде в Україну, пообіцявши не халявити і потішити повноцінним туром.

фото: Маріан Стрільців