У Львові Жадан відсипався і... шукав шкарпетки

Продовжувати святкувати День української армії, в рамках всеукраїнського туру на підтримку альбому «Спортивний клуб армії» (СКА) до львівського «Хмільного дому Роберта Домса» завітав літературно-музичний харківський проект-тандем:  письменник і поет Сергій Жадан та ска-гурт «Собаки в космосі».

Хлопці провели у Львові один повноцінний день, протягом якого багато спали у готелі «Львів», а також мали нагоду наочно, але без практики, переконатися у розквіті львівської проституції. Після обіду, по дорозі до клубу на саунд-чек, хлопці зробили невеличкий «тріп», обійшовши з десяток магазинів у пошуках шкарпеток для барабанщика Віті, а згодом завітали, на прохання Сергія Жадана, до кав’ярні «Білий лицар», де пообідали та зустрілися з поетом Романом Скибою. Не обійшлося і без «шоппінгу». На вернісажі «Собаки» і Жадан прикупили кілька сувенірів.

...Годинний концерт, що умовно складався з дох частин, розпочали з півгодинним запізненням. Нечисельність публіки (у залі «тусило» близько півтори сотні людей) ще раз довела, що львів’яни останнім часом стали ліниві до культурних акцій. Проте, ті хто прийшли – не пошкодували. У першій частині було багато поезії від Сергія Жадана та музики від «Собак у космосі». Глядачі якось сконцентровано «маячили» біля сцени, вслухаючись у соціальні тексти Жадана. А коли у другій частині поет зайшов за лаштунки – уважність відступила на другий план і у свої руки все взяли «Собаки в космосі». Тоді й почалися танці «пого», «СКАкання» під ска з домішками регі, панку і подекуди навіть...блюзу. А «на біс» Жадан повернувся на сцену, щоправда уже у цивільному, без скафандра, аби ще раз «потрусити» глядачами із сильним текстом про те, що «Дебілів в армію не буруть...»

- Знаю «Собак» ще з 1999 року, - розповідав Сергій Жадан. - Ми тоді у Харкові робили «Україну без Кучми». Всі музиканти намагалися не лізти в політику, ми ж навпаки активно їх залучали. В кількох таких «опозиційних» концертах участь взяли і «Собаки в космосі». Тоді ми й потоваришували. Потім була пауза у спілкуванні, на кілька років наші творчі шляхи розійшлися. А минулого року вони записали новий альбом і звернулися до мене з проханням написати кілька україномовних текстів, адже їхній репертуар в більшості російськомовний. Під час цієї співпраці якось спонтанно народилася ідея зробити щось разом і ми почали імпровізувати. «Собаки» дуже комунікабельні, легко йдуть на музичні експерименти. Відтак минулого року ми виступили з першими концертами. Цьогоріч ми вже виступили у Польщі. А, назбиравши матеріал на альбом, записали платівку на харківській студії.

- У вас такі дивакуваті костюми...

- Варіантів сценічних костюмів було кілька, адже ми розуміли, що треба робити серйозне концертне шоу. Спершу була ідея закупити уніформу «Макдональдса». Проте втілити цю ідею виявилося не так просто, бо костюми працівників «Макдональдса» ніде не продаються, а щоб їх отримати, треба піти туди працювати. Тому довелося знайти компромісний варіант і пошити космічні скафандри.

- А хтось із вас насправді служив у армії?

- Лише нині виявилося, що вокаліст «Собак» – офіцер запасу ракетних військ. Решта у війську не служила, бо хлопці ще зовсім молоді, та ще й релігійно навернуті. Половина «Собак» грає християнський рок по нових протестантських церквах. Тому, як на мене, їхні релігійні погляди із військовою службою не сумісні. Відтак, попри те, що проект називається «Спортивний клуб армії», у нас пацифістський проект.