Ювілейний РокТус, або unpunktable публіка.

Гарне передчуття концерту зникло одразу ж на вході. Як на мене, це великий прорахунок, коли охорона не має акредитаційних списків і тим паче, коли вони не знають, хто інформаційний партнер культурного заходу.

Але при першому ж погляді на гурт, що виходив з закладу, настрій примножився. Адже я Стрінгів не бачила з минулого року. За цей час вони встигли записати на домашній студії черговий альбом «Слишком Один», презентація якого була напередодні.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Анна Стрельчук, www.art101.com.ua

Виступ Стрінгівпочався з традиційного «Здрассте!» басисту гурту Кіси. Колектив представив декілька композицій з нового альбому, але виступ не міг обійтися без вже хітових пісень «Дайте», «Intro» (яке ніколи не звучало першим, як не дивно), «В конце августа», та «Трамвай». Приємно порадувала пісня під кодовою назвою «Японская народная», яка була позитивно сприйнята публікою, що не звикла до таких мовних експериментів.

Але першими виступати – справа невдячна. Адже основний люд почав приходили вже під кінець виступу колективу. Як сказав Кіса: «У нас цільова аудиторія – unPUNKtable!» (себто не пунктуальна, але хлопці не могли втриматись, аби не вигадати нове цікаве «панконуте» слово).

Далі публіка могла побачити реалізацію цілком сміливої ідеї – «Поети на РокТусі». Поки гурт «Реальная Ситуация» настроювався на виступ, до мікрофону підійшла юна поетеса Надя, яка зачитала 2 свої вірші. Досить неординарні і сучасні, але я згідна вчити їх в школі замість, наприклад, Сосюри.

За ті 10 поетичних хвилин РС встигли налаштуватись і оголосити про початок фразою: «Мы сегодня будем косить под пример». Насправді, гурт мав на меті представити глядачам досить ліричну програму, під яку, на думку виконавців, публіка мала «подумать, послушать, похлопать». Тож РС почали з пісні «Письмо». В повітрі запахло романтикою аж на 4 треки, поки цей дух не було розвіяно композицією «Адмірал Анархії». Пісня доволі незрозуміла, та це й не дивно, адже в рецензії гітарист вказав: «Ми й самі її до кінця не розуміємо». За час виступу Реальної Ситуації Надійка встигла написати новий вірш, який одразу ж і зачитала, поки гурт відпочивав.

Одразу по перерві колектив зіграв доволі містичну, ліричну і гарну пісню «Птицы». І, аби розвіяти меланхолію, тут же було виконано жартівливу «Позабылись шалости». Вокалісти в мить поринули у спогади про бурхливу юність, ніби поновій переживаючи події кожного рядку. На обличчях слухачів з’явились посмішки, і це був ідеальний кінець виступу.

Наступними вийшли досить неординарні Fun Fair. Безперечно, гурт вміє запалювати публіку, вокалісту навіть вдалося «запалити» гітариста Стрінгів Гугінатора - хлопець сидів ніби заворожений. Для тих, хто чув FF вперше, раджу уявити перед собою молодого Фредді Меркьюрі. Хвиля епатажу та вільної поведінки на сцені яскраво вирізнила колектив на фоні інших учасників 20-го РокТусу. Досить незвичним для такого стилю було виконання рок-н-рольних композицій. Ви уявляєте, як би Фредді виконував рок-н-ролл? Якщо ні, тоді завітайте на виступ Fun Fair. Публіка чудово сприйняла несподівані ритми і підтанцьовувала на вільних місцях. Незабутнє враження від виступу колективу – Queen повернулись і вже ставлять експерименти.

Закривав вечір єдиний україномовний гурт 20-го РокТусу Доріан Грей. Милі хлопці з невизначеним стилем виконання. Досить лише поглянути на перші пісні, виконані колективом – реггі «Ямайка» та важкий грандж «Розмальований день». Відігравши ще декілька треків у невизначеному стилі, вокаліст Ігор дістав акустичну гітару. Акустичні композиції для сучасної музики – велика рідкість. Потік емоцій, що виходив зі звуків «акустики» та відмінне виконання пісні були вагомими аргументами для виклику гурту «на біс».

Ось з такими неординарними відчуттями і закінчився ювілейний, двадцятий „РокТус” в арт-кафе „Філін”.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Анна Стрельчук, www.art101.com.ua