«Зашків-2011»: музика, природа й національна ідея

«В тобі пульсує кров героїв!» – 120-ту річницю з дня народження Євгена Коновальця у Зашкові відзначили гучно саме під таким гаслом. Тут  вже вшосте прогримів патріотичний фестиваль.

Наметовий табір на березі озера, сцена з велетенським портретом Є. Коновальця, навколо – зелені пагорби, на одному з яких молоді послідовники лідера ОУН розгорнули банер ще й зі С. Бандерою. Ми помітили його ще здалеку, під’їжджаючи до села. Колориту додавали хлопці та дівчата у вишиванках. Національний одяг вдало поєднували із сучасним: вишиванка чудово виглядає з шортами в тон. Схоже, вже виростає нове покоління, яке асоціює себе українцями без шароварщини. Молоді українці залишають в минулому безглузді комплекси національної меншовартості й почуваються дедалі впевненіше.

Зашків зустрічав гостей природними пейзажами дивовижної краси. У гарячий від співів, танців та патріотизму день мальовниче зашківське озеро манило блакитною прохолодою. Тут плавали немало людей, незважаючи на таблицю «Купатися та ловити рибу заборонено!». Словом, класична реакція на заборону купання. Один з фестивальників припустив, що людей в озері було би ще більше, якщо на таблиці написати «Смертельно! В воді холера!»

Поки вдень фестивальників розважали співами і танцями колективи із села Зашків, інші охочі могли подивитися на реконструкцію боїв між упівцями, німцями та НКВД-истами. Товариство «Пам’ять» влаштувало справжню бійню – з бомбами, які підривалися через кожні кілька хвилин, автентичною зброєю та машинерією часів Другої світової війни, притягли навіть БТР-а. Вояки УПА, як хоробрі та хитрі господарі свого краю, майже завжди виходили переможцями. Все ж правда, герої не вмирають!

Опісля бою фестивальними розважались розмаїто: одні варили куліш, інші досліджували зашківські ліси й пагорби, декотрі гуртувались в наметовому містечку за розмовами. На озеро спустили справжнісіньку Козацьку Чайку, що до пізньої ночі кружляла під вітрилами.

Вечірній концерт зібрав доволі різношерсті гурти – «Vox populi», «Тарута», «Rizups», «Широкий лан», «30 паралель», «Тартак». Та незважаючи на відмінні музичні стилі, всіх їх об’єднала українська національна ідея. Бард  з Рівненщини Володимир Пастушок оспівував недавнє героїчне минуле УПА, сучасні події та з запалом закликав змінити Україну  на ту, про яку ми мріємо вже зараз. Гурт «Широкий лан» з прикарпатського Калуша просто порвав публіку на шматки своєю енергетикою та текстами. Всеукраїнські улюбленці Сашко Положинський і «Тартак» виконали свої патріотичні пісні «Мій лицарський хрест», «Я не хочу», «Не кажучи нікому». Втім деякі прихильники вимагали «Покидьків», Положинський   пояснив – така пісня не для Зашківського фестивалю. Натомість виконав ліричну композицію в пам’ять про загиблу подругу – «Ти дуже гарна». Здалося, тоді у лідера «тартаків» з’явились сльози на очах… В мерехтінні запалених вогників плакали й декотрі фестивальники – хто разом з Сашковим смутком, хто зі своїм...

Закінчився концерт пізно вночі. Кольорові феєрверки ще довго не давали спати мешканцям навколишніх сіл. А фестивальників, які за насичений день все ж не втомилися, чекав нічний похід з факелами до музею-садиби Євгена Коновальця.  

А ближче до ранку заплакало й небо. Підмочені намети пригасили яскравий настрій, а ще засмутило постійне фестивальне сміття. Пальці ледь не зазіхнули набрати «вічне, як саме небо», але ще живе надія, що українці стануть свідомими. І не лише екологічно.