2 роки Проти Ночі
3 лютого в клубі „Бочка Хмільна”, молодий київський гурт „Проти Ночі” приймає поздоровлення з другим днем народження і готує шокуючий прорив. Перший свій рік роботи гурт увінчав відкриттям офіційного сайту (www.protinochi.com), а цього року обіцяє гіпер-драйвовий настрій і шокуючи сюрпризи... Зацікавлені? Тоді чекаємо вас 3-го лютого о 21:00 в клубі „Бочка Хмільна” (вул.. Богдана Хмельницького, 3б). Вхід з посмішками і подарунками вітається!

Чомусь страшенно прикро, що книжка, де жили і янголи, і демони, й острови, й люди, і самотність, і час (щиро кажучи, після прочитання здається, що всі ці слова варто писати з великої літери), тобто мислеформи та протистояння мислеформ закінчились.
Гурт «Абздольц» – один із найяскравіших і найенергетичніших на українській underground-сцені. Музиканти не бояться відмовитися від формальності, форматності та умовності. Пояснити це важко – їх треба обов’язково побачити наживо. Вокаліст гурту Міхуїл на власному прикладі демонструє, що талановиті люди талановиті у всьому. «Голос» «Абздольца», ведучий програми «Рок-Солянка», музикант, композитор, один з найтитулованіших викладачів «школи дибілізму» і просто дуже позитивна людина. Саме ця «людина-оркестр» і розповість дещо про «Абздольц» і не тільки.
Хильнути одну чарку. Потім другу, третю... Пити, поки не буде видно дна. Сьорбати нічогенький коктейль із алкоголізму, онанізму, патріотизму та інших «ізмів», у вишуканому поєднані з роздумами про вічне життя та справжнє кохання. Впиватися і отримувати задоволення. Смакуючи по краплині чоловічу логіку. І фіксуючи чудернацькі пасажі, в яких ідеться про таке явище, як «жінка очима чоловіка»...
Прем’єра вистави «Чорного Квадрату» «Земля обертається зі скреготом» відбулася у не надто тепле надвечір’я. Прямо у холі нас зустрічає велика кількість людей, хоча останнім часом київські театри не мають особливих аншлагів, а тут зала на 600 місць забита вщент, ще й не всі бажаючі потрапили. Це налаштовувало на цікаве видовище.
Написав назву й сам злякався пафосу, чи то пак, БУрлеску, що так смачно і, повірте, зовсім навіть несподівано вигулькнув. З іншого боку, мені, смертному, пробачать, адже «немає бога крім постмодерну, і Неборак пророк його», – писав у своїй славнозвісній «Таємниці» Юрій Андрухович. Хтозна, може, це саме та таємниця, в котру ще один осяйний пророк усеблагого постмодерну нас, темних, нарешті посвятив.