«35 травня»: Неґро Кобилло запрошує до Океанії
Видавництво «Кальварія» вже не вперше радує якісною дитячою літературою. Кілька місяців тому в них вийшов «Синдбад» в перекладі українською мовою і ось зараз «35 травня».
До речі, як «Пригоди Синдбада Мореплавця» Болеслава Лесмяна, так і «35 травня або Конрад їде до Океанії» Еріха Кестнера будуть цікаві як дітям, так і дорослим, хоча, звісно, здебільшого вони орієнтовані на читача віком від шести до дванадцяти років.
«35 травня» – це пригодницько-фантастичний роман, який відбувається в цей дивний день, 35 травня. Кожного четверга маленький хлопчик Конрад ходить у гості до свого дядечка, аптекаря Крендельгута. В четвер, тому що саме в цей день в аптеці нічна зміна. Обідати в дядька доводиться геть божевільними стравами: м’ясним салатом із малиновим соком, або вишневим пирогом з англійською гірчицею. І якщо після такого обіду їх не нудить, вони починають виконувати гімнастичні вправи і стрибати з книжкової шафи. Але ось раптом до Конрада і його дядька заходить без запрошення цирковий кінь Неґро Кобилло. Він вирізняється гарним почуттям гумору, від нього ми дізнаємося, що коні, виявляється, не створені для сидіння, коні дуже добре орієнтуються в літературі. Але найкраще — в казках. І все це геть не видається казкою, не дивлячись на такі обставини, як «35 травня», розмовляюче Кобилло тощо.
І все було б так статично і нецікаво (точнісінько так, як і в справжньому житті), якби не шкільне завдання Конрада. Виявляється, він вміє добре рахувати. В його школі вважають, що діти, які добре рахують мають не дуже хорошу фантазію, а тому їм потрібно прочитати в обов'язковому порядку «Океанію». Дізнаючись про це, кінь робить фантастичну пропозицію і вже за мить товариство вирушає в таємничу Океанію, переживаючи дорогою безліч неймовірних пригод і таким чином, розвиваючи фантазію Конрада, а заразом і тих, хто читатиме цю казку.
Українською твір класика німецької дитячої літератури Еріха Кестнера перекладено вперше. Хоча Кестнер писав свої книжки з кінця 20-х і до 50-х років ХХ століття, вони абсолютно не застаріли. Твори письменника знають діти багатьох країн світу. Кестнер добре розумів, як читають діти. Під час свого виступу на врученні йому Золотої медалі він зазначив:
«Діти читають інакше – не так, як ми. Картини світу, що їх викликають букви, для них такою ж мірою реальні, як і світ речей, які можна помацати...».
На жаль, українською мовою перекладено ще не всі його книжки. Крім того – всі твори автора, які виходили на території України на сьогоднішній день, видані в піратський спосіб і «35 травня» — дебют «легального Кестнера» в Україні. До речі, чудово проілюстрована книга малюнками Горста Лємке, одного з найулюбленіших книжкових художників Кестнера.
Цікаво, що Кестнер був дуже відомий в Ізраїлі ще у 50-х — 60-х роках, тоді, коли німецькі автори не могли стати популярними там апріорі. Таким чином Кестнер був таким собі «послом миру» між Ізраїлем та ФРН.
Також Кестнера знали як поета. Кілька його віршів перекладав навіть сам Василь Стус.
