Чарлі Сюіці Сакума - японський кобзар (відео)
Якщо не хочете годувати свою армію – доведеться годувати чужу. Якщо ви не любите свою культуру – спостерігайте як її люблять інші. Хто міг би подумати, що японець може закохатися в традиційну українську культуру? Ще й так сильно, що стати її носієм. Пан Сакума, чи, як він себе всерйоз називає, Сакумачук, – щирий фанат козацької України, грає на бандурі, носить козацькі вуса, «заплітає» гопаки, підскоки, притупи, голубці, а під час виступів приклеює собі до голови оселедця. Завдяки йому у Японію завезено ще п’ять бандур, які почали освоювати місцеві музиканти.
Українська бандура стала метою його життя: сьогодні Чарлі Сакума продовжує своє навчання у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка та Львівській музичній спеціалізованій школі-інтернат імені Соломії Крушельницької. Симпатик української культури мріє про професійну кар’єру бандуриста.
– Я працюю електротехніком в одній з приватних компаній канадського міста Едмонтон, – розповідає Чарлі Сакума. – А у вільний від роботи час граю на бандурі і танцюю гопака в ансамблі української пісні і танцю «Верховина». Вперше я почув про Україну, коли мені було за тридцять. Тоді я переїхав до Канади і працював там кухарем у японському ресторані.
Кілька років тому Чарлі взяв відпустку і разом з кількома товаришами-канадцями прилетів до Києва.
– Це місто надзвичайно розчарувало мене, – каже Сакума. – Мені весь час здавалося, що я у Нью-Йорку: всюди магазини іноземних фірм, написи англійською… Справжній український дух, заради якого приїхав сюди, я відчув лише у Львові. Сюди мусив завітати, щоб забрати на фабриці «Трембіта» замовлені через інтернет бандури. Ця фабрика – єдина у світі, яка виготовляє бандури. Також лише у Львові роблять заготовки для пластмасових нігтів, що ними щипають струни…
Сьогодні Чарлі Сюіці є активним популяризатором української ідеї у світі і тим містком, який зв’язує Україну з нечисельною, але надзвичайно патріотичною й дієвою українською діаспорою Японії.
оце так так
японець із Канади приїхав у Львів за бандурою
бач, а ти – сноуборд, сноуборд ))
деградую...
та вопше:)
ну а зрештою що кому
класно, що хоч хтось захоплюється Україною поза її межами...
та ну неправда – "хоч хтось". мені здається, за її межами таких людей може навіть й більше :) Бандуриста ж надихнула українська діаспора ;)
цей дядько викликав у мене велику повагу...
угу:) в мене теж :)
Самурай :))
Відіслала посилання знайомим українцям до Японії – хай будуть в курсі, коли ще не чули :)
Колись російський класичний балет у виконанні японської трупи мене вразив менше...
Вражаюче!!!
дивовижа якась :)