Феномен "кварцевих полів".
Феномен «кварцевих полів».
Чи задумувались ви коли не будь, яку велику ж роль у житті людини відігравав камінь ? Це перші знаряддя праці, прикраси, перша зброя, ліки тощо. Це звичайно і перша споруда або кам’яний фетиш – культові і магічні храми, жертовники, ідоли де відбувалися змістовні і колоритні дійства традицій священного обряду поклоніння Творцю всього сущого.
Дослідниками поселень трипільської, білогрудівської, зарубинецької, черняхівської археологічних культур, що охоплюють історичний період від мідного до початку залізного віків (від 5 тисячоліття до. н. е. до перших віків нашої ери) при поверхневому дослідженні або археологічній розвідці поселень вище згаданих культур часто приходиться знаходити досить велику кількість так званих «гарних камінчиків» переважно правильної геометрично пропорційної форми (переважно, це чисті, без домішки, великі або середні кристали кварцу, рожевого граніту тощо). Доцільним було б поставити запитання, а чи може це бути випадковим ? Так як звичайні, не оброблені рукою людини гарне каміння або кристали вище згаданих мінералів зібрані на давніх поселеннях у прямому значенні важко було б віднести до археологічних знахідок, то звичайно, останні не попали під пильну увагу археологів – науковців. Не попали ці знахідки і під пильну увагу геологів, так як, традиційно, місце їх знайдення на території археологічного пам’ятника часто не було свідченням родовища відповідних мінералів. Невелика кількість подібних артефактів та звичайність таких мінералів, як кварц або граніт також було однією з причин не зацікавлення цим явищем з боку геології. І хоча, відомий дослідник з Великобританії, Едвард Тайлор у своїй феноменальній книзі «Первісна культура» досить велике місце приділяє дослідженню культу поклоніння каменю у первісних суспільствах вітчизняні дослідники намагаються трипілля майже зовсім не згадують чи не досліджують цей феномен. Тому і досі знайдення на давніх поселеннях великої кількості гарних, переважно чистих, звичайних природних мінералів (умовно, це явище ми будемо називати далі, як феномен «кварцевих полів») і досі залишається десь на межі археологічної та геологічної науки. Звичайно, що опираючись на світовий досвід дослідження міфотворчості багатьох авторів, а не тільки вище згаданої книги, можливо сміливо припустити про ритуальну причину накопичення «гарних камінчиків» саме на території давніх поселень.
Так, звичайно, люди не тільки полюбляли та і досі полюбляють збирати гарне каміння, яке буває зустрічалося їм на шляху, але і поклонялися йому, що, вірогідно, було першою мотивацією, яка домінувала над відчуттям простого захоплення красою оточуючого світу. Це захоплення, з таким нестримним і сильним потягом до збирання колекцій, можливо широко побачити і у сучасні часи. Слід, одначе, визнати, що у часи більш віддалені на першому місці стояло завжди все ж таки поклоніння культу і Богам ніж просто забаганка вельможного господаря.
Знайденні нами каміння викликають не тільки подив але і справжне наукове зацікавлення. Наприклад, на поселенні білогрудівської археологічної культури розташованого поблизу міста Умань, у с. Піковець, яку деякі дослідники вважають прямими нащадками трипільської цивілізації, під час оранки було знайдено декілька камінчиків ідеально ромбовидної форми з чистого, без домішок, рожевого граніту. На думку відомої дослідниці Уманщини, краєзнавця, археолога, наукового співробітника Черкаського краєзнавчого музею Діденко О.П. ці знахідки – символи, у вигляді рожевих ромбів з граніту, можуть бути жіночою символікою пов’язаною з життєдайними силами Всесвіту. Не викликає подиву, що ця знайдена ромбовидна символіка перекликається і є дуже подібною до ромбовидної жіночої символіки – орнаменту часів мідного віку і розквіту трипільської цивілізації.
На іншому поселені (можливо, зарубинецької археологічної культури), що знаходиться чи не у самому наймальовничішому куточку України – у славнозвісному дендрологічному парку «Софіївка», в землі, поряд з чисельними археологічними знахідками притаманними культуровому шару названої культури було відмічено і знайдено концентрацію гарних, без домішок, великих кристалів кварцу. Один з знайдених артефактів має напівсферичну форму і цілком вміщується у людській долоні середніх розмірів. Як і раніше знахідки чистих кристалів кварцу не притягнули уваги ні археологів, ні геологів. Хоча цілком зрозуміло, що концентрація чистих кристалів саме на території давнього поселення, там де знаходяться прадавні жертовники і виявлено загадкові піктографічні символи у такий кількості ніяк не може бути природним явищем – це наслідок невідомих нам магічних культів древності. До того ж у місцевих гранітах чисті та великі кристали кварцу явище досить рідке. Навіть, якщо і зустрічаються кварцеві жили у місцевій монолітній породі, то на досить великі відстані від прадавнього поселення. На сьогодні можливо зробити лише одне припущення висновок – чисті кристали кварцу на територію прадавнього поселення зносили у давні часи самі люди.
Досить було би добре, якщо б проблемою «кварцевих полів» зацікавилися еніологи. Еніологія досить молода наука, яка з’явилася на зламі тисячоліть і переймається дослідженням проблем енерго – інформаційного обміну у навколишньому середовищі. Цікаво, що згідно еніології вода є носієм інформаційної пам’яті, а її структура більше всього нагадує твердий кварц (Г.І.Швебс). Ще з давніх часів було відомо, що великі кристали кварцу мають високі лікувальні властивості. На даний час активно розвивається така наука, як мінер алопатія, основі якої складає вивчення питання лікування за допомогою мінералів.
Найцікавіше те, що кварц, як і вода має властивість сприймати й зберігати у «пам’яті» інформацію. Можливо, концентрація чистих кристалів кварца показує нам ті ритуальні місця, які вшановувались нашими далекими пращурами. Це, так званні «місця сили» або гепатогенні зони, як це прийнято сьогодні називати. Це зони позитивного, а у деяких випадках і негативного енергетичного впливу, що можливо має телуричне (підземне) походження. Дуже часто «місця сили» пов’язані і відносяться до центрів шаленого розквіту давніх культур (А.Г.Швебс). Можливо, що саме таку геоактивну аномальну зону, внаслідок розлому гранітного підземного щита ми і маємо у центральній частині денропарка «Софіївка», м.Умань, Черкаської області. Ще одним доказом підземного розлому є підвищений радіаційний фон та велика кількість джерел з цілющою водою. Опосередкованим доказом аномальної зони можливо вважати часті появи шарових близкавок під час літньої грози у цій місцевості, наявність «кварцевих полів» поблизу древнього поселення, а також гроти, менгіри, ритуальні кам’яні площадки та інші мегаліти, які використовувались у давні часи у ритуально – містичних дійствах. Цікавим, також, видається той факт, що на одному ж і тому місці у різні часи існувало: сакрально – ритуально місце поклоніння богам часів кінця мідного початку бронзового віків, ритуальне місце за часів перших віків нашої ери, згідно народної легенди саме тут існував, так званий Греків монастир, зруйнований татарами десь у часи середньовіччя (це відбилося у місцевій топонімиці у назвах: Греків ліс і Грекова балка, на території яких частково і знаходиться сьогодні дендропарк). Пізніше, саме на цьому місці виникає перлина світового паркового мистецтва кінця 18 початку 19 століття. Для еніолога всі вище приведені факти є доказом існування поблизу гірла річки Кам’янка дуже сильної геоактивної аномальної зони.
Вивчення надалі феномену «кварцевих полів» намагає подальшого накопичення інформації. Найшвидше застосування комплексного підходу у вирішенні цього питання та співпраця у єдиній команді археологів, геологів та еніологів може дати цікаві та найкращі результати у найближчому майбутньому. Нажаль, фактор енерго – інформаційного впливу, як на мешканців давнього поселення так і, навіть, самого сучасного дослідника у практичній археології України зовсім не береться до уваги. Але саме цей фактор є чи не найвпливовіший у релігійному генезисі та виникненні міфотворчості народів світу, формуванні духовної культури цілих народів стародавнього світу впритул до сучасності.
Питання дослідження феномену «кварцевих полів» – справжня «біла пляма» сучасної науки, яка ще чекає на своїх майбутніх дослідників. Запорукою успіху дослідження загадкових археологічних артефактів буде не просто фіксація знайдення їх у куль туровому шарі або радіо вуглецеве датування, а саме якісний кібернетично – багаторівневий та комплексний підхід до розв’язання наукової проблеми.
Вадим Перегуда
8 067 900 57 32