Фея-лялькарка показала Донецьку українських відьом

Якщо дошкуляє нудьга, а ви прагнете радіти-втішатися, візьміть до рук ексклюзивну ляльку художниці Оксани Цюпи, чи бодай відвідайте виставку її неповторних авторських робіт…

…Вона сама – наче лялька. Розсипається доглянуте рудувате волосся, що його, як у дитинстві, хочеться сплести в колосок, на вухах яскріють масивні блискучі сережки, зеленкувате вбрання, що так пасує шатенці, виграє доладними камінцями-пацьорками, ланцюжками-прикрасами… Пані Оксана випромінює світло, позитив і життєрадісність. І недарма, адже вона досі проживає в країні Дитинства, де й творить своїх дивовижних ляльок.

– Я дістаю неймовірну насолоду, коли виготовляю їх, – зізнається майстриня. – Ці ляльки – моє життя. Не переймаюся: продам їх, не продам, хіба дуже хочу, аби люди їх побачили. Бо при цьому відбувається обмін енергією, і то позитивною, адже коли я їх роблю, то …бавлюся! – дивує. – Відчуття дитинності й дитячості не покидає мене, тому вельми хочеться, аби люди, які їх побачать, теж отримали шматок отої енергетичної насолоди. 

Ці чималі за розміром творіння вражають. Кожна лялька має неповторне обличчя, вбрана у яскравий костюм, що його майстриня шиє, вив’язує спицями та гачком, оздоблює манюніми детальками із хутра, обшиває бісером, різнобарвною вишивкою, оздоблює паєтками, бусинками, дзвониками, блискітками та багатьма іншими прикрасами. Усього у своїй роботі художниця використовує понад десяток технік та близько двадцяти видів матеріалів! Окрім різновидів в’язання та вишивання, це і батік, і старовинне рішельє, і аплікація, і підбірка. І це при тому, що всі її ляльки – текстильні! Себто виготовлені із тканини, без усіляких силіконів та синтетики. 

– Це радше інтер’єрна лялька, а не іграшкова, проте часто й мами-тати замовляють їх для своїх дітей, – веде далі художниця. – Адже передусім ці ляльки дарують позитивний настрій, посмішку. Було, колись одна пані купувала Козу для свого партнера. І дуже цікаво мотивувала, мовляв, у нього майже все є, тож я думаю, що нічого цікавого не зможу запропонувати. Відтак ця диво-лялька у теплім кожусі стоїть у нього в офісі, і хай хто прийде, завжди запитує, хто її презентував, тому він щоразу згадує про мене і пам’ятає.

 Ляльки пані Оксана виготовляє серіями. Днями відкрила виставку у Донецьку, де представила глядачам колекцію українських відьом. При цьому пояснила, що всі асоціюють відьму зі злом, а насправді ж вона, та відьма, просто відає інше, має трохи більше інформації і знань, ніж решта людей, а ось як використовує ці знання – то вже інше питання. 
  А на зимові свята майстриня представила виставку «Вертеп». Вельми здивувала глядачів лялька під назвою Смерть, що мала вигляд білосніжної панянки й з’явилася «на люди» у супроводі Ангела. 

– Звідки ці уявлення, що Смерть має бути страшною, старою і з косою?! – пояснює своє бачення Оксана Цюпа. – То любов вічна, тому така стара й тривала. А про вічну смерть я не чула. Тому вона має приходити до нас, як така собі біла пані: напівдівчина, напівжінка, і забирати туди, де будемо з нею спати. Отак я сказала б.

 У цій своїй найсвіжішій колекції пані Оксана представила образи верхнього ряду вертепу – себто християнські, які оповідають історію народження Ісуса, і нижнього ряду – себто ті, які водили цей вертеп. А це такі персонажі, як Коза, Смерть, Ангел, Циган і Циганка, Жид і Жидівка, Чорноморець, або Українець, Дід, Солоха, Басаврюк (чорт)… Аби виготовити одну з цих ляльок, треба затратити мінімум три тижні, місяць. Тут дуже багато ручної роботи, або, як каже, майстриня, пальчиками. Чи не тому вартість ляльок Оксани Цюпи – 300 доларів і більше. Цікаво, що поки поціновувачів творчості майстрині більше за кордоном, зокрема її ляльки поповнили колекції американців, німців. А один канадець, каже майстриня, придбав чи не найбільше її робіт – близько п’ятнадцяти! 

– Кожна моя лялька ексклюзивна, характерна, без повторних елементів, тому в Україні подібних ви не знайдете, – додає

художниця і наш погляд направду зупиняється на дивовижних, округлих кінцівках ляльок, що «вбрані» у в’язані рукавички та «взуті» у блискучі та червонясті чобіточки з підборами. Голови чудних створінь ясніють синіми-червоними-рудими бородами, обрамлені акуратними кучерями. 

Це вже десята, ювілейна виставка Оксани Цюпи – киянки, яка після навчання у Київ

ському технологічному інституті легкої промисловості за фахом «художнє моделювання одягу» працювала на Київській кіностудії ім. О.Довженка, відтак мала справу з декоративною керамікою, живописом на склі, виготовленням клаптевих ковдр (печворк), а з 2000-го захоплюється текстильною лялькою. «За сумісництвом» майстриня «працює» і дружиною відомого українського письменника Олександра Ірванця, що днями відсвяткував 50-літній ювілей! Два ювілеї в одній господі – чи не чудовий збіг обставин?!