"ГЧП" Павла Бондаренка
Він «... відчув ці пахощі, заледве хлопці увійшли в кабінет». Це був запах смерті – кориці та ладану.
Він «... робив помилку». Він «знав, що ця помилка – найбільша в житті». Перевівши подих, «... і, відчуваючи, як ламається все дотеперішнє життя...» він погодився.
Потім його кращий друг казав йому: «За тобою купа трупів, Сергію, як за ханом Мамаєм...» Казав, що «ще такого не зустрічав, щоб за один день – дві спроби вбивства.» А він, «...вже й сам не радий, що вплутався у все це...» відчував «... щось велике. Велике і... Зле.»
Далі він уже «... так виразно відчув запах свіжорозритої землі, неначе стояв на краю могили.» У нього «дрібно затрусилися коліна. В роті раптово пересохло.» Він зрозумів, що той не бреше! Що «... дійсно наступив на мозоль могутній організації, що здатна одним рухом перетворити на мокре місце не тільки..., але й Щербину з його жалюгідним карликовим королівством, побудованим на наркотиках.»
Після цього на нього почалося справжнє полювання. Він телефонував Славкові і той кричав у слухавку: «Куди ти вскочив?! Навіть заступникові міністра треба попрацювати, щоб влаштувати таку облаву!»
Надходив кінець. Чи ж лише початок? Крізь маленьке віконце він дивився на таїнство ордену, а «Крізь уламки скаліченої свідомості раптом долинули чиїсь чужі, далекі слова, які зараз не мали ані найменшого значення:
- Якщо не віриш у чаклунство – воно безсиле перед тобою. Але твоя невіра повинна бути справжньою, щирою.
Вони були непотрібні, ці слова, тому що він ВЖЕ ВІРИВ.»
«У кожного з нас – своє Чорне Причастя. У кожного з нас – свій час причащатися, але фінал у всіх нас – один. Один...»
«Холод вагонного скла. Минуле, яке раптово стало і теперішнім, чекає за рогом найближчого майбутнього... потяг підходив до кінцевої станції...»
Повість Павла Бондаренка «Година чорного причастя» відзначена II премією видавництва «Смолоскип» за 2001 рік. Фантастичний трилер, насичений цікавими сюжетами, гострими конфліктами, максимально реалістичними героями, є непоганим зразком малочисельної сучасної української урбаністичної прози.
В основі сюжету лежить не нова ідея таємної потужно-впливової огрганізації змовників, яка нестримно крокує до захоплення влади у грандіозних маштабах. Хто зможе зупинити цю пекельну машину, яка працює під покровительством Сатани? І чи зможе хтось взагалі? Затягнутий у цю справу приватний детектив Сергій Градов, за волею обставин змушений іти до кінця і розставити усі крапки над «і» у цій химерній справі. Це коштуватиме йому надто дорого...