Уладзімер Арлов: «Ми – литвини!»

Уладзімер Арлов про литвинів-білорусів, Велике князівство литовське та «третю силу»

Годі заперечувати – про інтелектуальне життя сучасної Білорусі ми знаємо замало. Скориставшись із нагоди проведення в Україні вже традиційної «Білоруської весни», я зустрівся з одним із провідних літераторів сусідньої країни – Уладзімером Арловим, щоб поспілкуватись із ним щодо лиш однієї, але геть непростої теми:

Гаспадар Уладзімер, як відбувається у Білорусі обговорення теми Великого Князівства Литовського (ВКЛ) і, власне, самого визначення «литвин»?  

Діскусії на цю тему ведуться досить жваві, адже наближається тисячоліття першої згадки у давніх хроніках стародавнього племені «литва». Це активізувало білорусько-литовський діалог за участі також польських та українських інтелектуалів. З цього приводу вже кілька років велась робота, а наразі вийшла друком «Книга Великого князівства литовського». Це велике репрезантивне видання, його ініціаторами були, серед інших, нобелівський лавреат Чеслав Милош та всесвітньовідомий литовський літератор Томаш Вєнцлова. Ця книга демонструє прагнення інтелектуальних еліт наших країн зробити спадщину Великого князівства литовського не тільки надбанням історії, а й конструктивним елементом майбутнього. Зокрема, один з авторів – білоруський культоролог, літератор та публіцист Сергій Дубовець пише про те, що в історичній перспективі країни Балтії, Білорусь та Україна могли б, разом із Польшею, скласти важливу і потрібну «третю європейську силу» між Росією та Західною Європою.     

Тож як у Білорусі трактують визначення «литвин»?  

Для білорусів, хоч трохи обізнаних із історією, все більш очевидним стає, що Велике князівство литовське в історичній ретроспективі то – Білорусь. Тому, коли постає питання – які державні утворення передували Республіці Бєларусь, найперше згадується саме ВКЛ. Звичайно – далі називається БРСР, багато хто також називає Полоцьке князівство. Так, князівство Полоцьке проіснувало не такий довгий період, але це була цілком типова, як для свого часу, ранньо-феодальна східноєвропейська держава, з усіма державними атрибутами. Полоцьке князівство мало незалежну владу, свою адміністрацію, теріторію, кордони, збройні сили... Отже поняття «литвин» для нас, це, найперше – той, хто жив у Великим князівстві литовським. Але, разом з тим, ми – так само литвини! Тому в моїй новій книжці – «Країна Білорусь. Ілюстрована історія», у другому томі, що зветься «Країна Білорусь. Велике князівство литовське» є цілий великий розділ під назвою «Білоруський народ. Ми – литвини!» Цією книгою я й намагаюсь відповісти на питання, що ви сьогодня мені поставили, на це непросте, довгий час замовчуване питання з нашої історії. Кому належить спадщина Великого князівства литовського? Яка була державна мова ВКЛ? Хто такі, нарешті, литвини? Отже – чекаймо на цю книгу!    

А, якщо повернутись до згадуваної «Книги Великого князівства литовського», то чи є серед її авторів українські фахівці?  

У цій книзі бльш, як двадцять авторів. Нажаль, українців серед них нема. Я не знаю, з якої причини – бо не був координатором цього проекту – мене самого запросили. Так чи інакше вважаю, що це – серйозний недолік цього поважного видання.     

Отже, як кажуть у судочинстві – питань більше не маємо!  

 У. Арлоу  "Незалежнасць – гэта..." – (оригінал + переклад Олександра Ірванця)

 "ARCHE Пачатак" – один з популярних часписів та веб-ресурсів білоруських інтелектуалів.