LiterFest.UA
Фестивальний літературний рух в Україні вирує. Київ, Львів, Харків, Донецьк, Суми – це неповний перелік міст, у яких відбувається літературні дійства. Ці заходи набувають різних форм: читання, слеми, поетичні вечори, мистецькі імпрези. Традиційно в цій сфері працюють ентузіасти та волонтери, а підтримку від держави вона отримує вряди-годи. Пропоную тут огляд найвідоміших літературно-фестивальних подій і коментарі їх учасників.
Топовою книжково-фестивальною подією України є звичайно Форум видавців у Львові. В рамках цього заходу відбувається літературний фестиваль, на який приїжджають письменники й видавці. У 2013 відбувся 20-й ювілейний масштабний захід, на який приїхали без перебільшення вся творча еліта з України та багато із-за кордону. Почесним гість форуму — Польща, було представлено окремий стенд, де розміщувалася інформація про біографію та творчість відомих польських літераторів. Подій на цьому фестивалі було стільки, що організатори надрукували спеціальну книжку, в якій розказано про: презентації книжок, читки п’єс, виступи поетів, воркшопи, лекції, майстер-класи. Автору цієї статті був учасником 20-ого форуму, зокрема, фестивалю «Контекст-2». Ця школа присвячена літературній критиці та книжковій журналістиці, 25 молодих людей упродовж тижня навчалися писати статті, рецензії, есе. А як це зробити нам розповіли відомі літератори: російська письменниця Тетяна Толстая, німецький критик Олаф Кюль, польська журналістка Юстини Соболевська; до іноземних спікерів приєдналися й українські: журналістка Ірина Славінська, письменник Андрій Бондар, критик Юрій Володарський тощо. Результатом цієї школи стали відеоінтерв’ю з діячами культури, зроблені учасниками «Контексту-2», які розміщені в мережі та опубліковані на сайті «Друг читача». Цей ювілейний захід залишив по собі багато теплих спогадів та корисних знайомств.
На Прикарпатті особливою популярністю користується літ.фест «Покрова» імені Тараса Мельничука – поета, дисидента, лауреата Шевченківської премії. Цьогоріч захід проходив уже вп’яте в Коломиї та Івано-Франківську. Події відбувають у різних місцях: книгарнях, бібліотеках, університетах, літературних кафе, галереях, філармоніях, театрах. В акції беруть участь не лише літератори з Прикарпаття, а й Києва, Львова, Донецька. В рамках «Покрови» відбувається конкурс, а його лауреати отримують символічний приз – сирного коника, виготовленого в селі Брустури Косівського району. Підтримують захід літературна агенція «Discursus», Івано-Франківська організація національної спілки письменників України та обласна держадміністрація. Ініціатор «Покрови», молодий письменник Василь Карп’юк говорить, що захід популяризує літературу та читання, сприяє розвитку комунікації між молодими й старшими літераторами. Додає і про організацію заходу «Якихось глобальних проблем в організації не було. Просто потрібно розширювати команду, щоб усі ділянки роботи були охоплені, над чим і працюємо». Організатори планують залучати волонтерів для набуття досвіду в організації подібних заходів. По-справжньому європейським літературним заходом в Україні є «MERIDIAN CZERNOWITZ». Чернівці – столиця мистецтва й літератури, тут свого часу жили й творили Ольга Кобилянська та Юрій Федькович, а далі найзагадковіший поет із трагічною долею Пауль Целан. Кожного року сюди з’їжджаються митці з усіх куточків Європи. В заході бере участь перший ешелон наших письменників: Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Сергій Жадан; також літератори молодшого покоління – Катерина Бабкіна, Андрій Любка та інші. Регулярно відвідують «MERIDIAN CZERNOWITZ» літератори із Німеччини (Макс Чоллек, Клаудія Дате, Клаус Райхерт), Австрії (Юліан Шуттінг, Мілена Фіндайс, Моніка Ліхтенфельд), Швейцарії (Андреас Заурер, Інгеборг Кайзер, Юдіт Шіфферле), США (Василь Махно, Юрій Тарнавський), Польщі (Анета Камінська, Тадеуш Домбровський, Богдан Задура), Росії (Олена Фанайлова, Євген Горін). На певний час Чернівці стають літературною Меккою, відвідувачі заходу, окрім поетичних читань, лекцій, дискусій, презентації книг, прогулянок, театральних перфомансів, знайомляться з неперевершеною архітектурою та красою міста. Цьогорічний четвертий фестиваль організував для своїх учасників незвичайну подію: поетичне турне від Києва до Чернівців. У спеціальному поїзді поети близько шести годин читали вірші слухачам. Більше про фестиваль мені розповіла його прес-секретар, журналістка і критик Ліля Шутяк –
«Щороку «MERIDIAN CZERNOWITZ» не перестає дивувати цікавими проектами. У 2012-му це були поетичні читання на Калинівському ринку в Чернівцях, а також різноманітні літературні заходи у Хотині й Кам’янці-Подільському. Цьогоріч особливо запам’яталися читання у колишній і діючій синагогах, редакції газети «Радянська Буковина», костелі єзуїтів «Пречисте серце Ісуса», школах, де свого часу навчалися видатні письменники Чернівців. Як глядачеві мені дуже подобається те, що події «MERIDIAN CZERNOWITZ» не накладаються одна на одну і кожен бажаючий може відвідати усі фестивальні заходи. Як частий гість на різних фестивалях вважаю, що хороша організація – це найголовніше.
Думаю, щонайкраще оцінити той чи інший захід може не організатор, а саме глядач. Тому що організаторам все здається вдалим, адже це наша робота. Наразі в фестивалі мене все влаштовує, хоча, звісно, є автори, яких хотілося б бачити нашими учасниками більше за інших. Але ми постійно розвиваємося, рухаємося вперед, тож, впевнена, що всі цікаві поети свого часу будуть виступати на «MERIDIAN CZERNOWITZ».
На Сході України також вирує свої літературне життя. Мова йде про Донеччину. Про фестивалі в цьому краї мені розповіла журналіст і викладач Ірина Черниченко. (Оскільки в мережевому просторі мало відомостей про заходи, подаю її коментар цілком). «Найстарішим фестивально-преміальним заходом на Донеччині є щорічне вручення літературної премії імені Віктора Шутова. Почесний громадянин Донецька, фронтовик був поетом, прозаїком, публіцистом, а з життя пішов три десятки років тому. За рік фонд культури створив премію – і тепер щорічно великий вечір збирає у Донецькому будинку працівників культури всіх, хто причетний – дослідників творчості Віктора Шутова, рідних, друзів, колег і – нових лауреатів. Нагороджують як тих, хто пише – перш за все на теми війни та краєзнавства, так і тих, хто розповідає у різних ЗМІ про літературні твори та їхніх авторів.
Майже десять років у травні на фестиваль-конкурс «Срібні дзвони» у Дебальцеве приїжджають письменники і літературознавці, захоплені творчістю Володимира Сосюри. Селище Третя Рота, де народився чудовий український поет, входить у межі міста Дебальцевого, і там встановлений пам’ятний камінь, а наступного року всі сподіваються, що на тому місці нарешті постане пам’ятник Володимиру Сосюрі. На його створення вже проведений конкурс, в якому переміг скульптор з Запоріжжя Борис Чак. Сосюринським фестивалем опікується як влада, так і Донецька обласна організація Національної спілки письменників України.
Також у Дебальцевому улітку місцеве літоб’єднання проводить фестиваль «Лицарі слова» – і він збирає літераторів з різних місцин Донеччини. Також десятки тих, хто служить слову, з’їжджаються до Дружківки – з 2008 року восени там відбувається фест «Місто дружби запрошує друзів.
Тричі в Донецьку проходив Відкритий літературний фестиваль імені Наталі Хаткіної. «Камбала» – це ще одна його назва, тому що таким був псевдонім, нік, як кажуть в Інтернеті, відомої письменниці, нашої землячки, що передчасно пішла з життя. На її пам’ять за підтримки Донецької організації Національної Спілки письменників України, Управління культури й туризму облдержадміністрації, творчого об’єднання «Точка опори» створили цей фестиваль. А одна з нагород лауреатів фесту нагадує фото з щоденника Хаткіної в Живому Журналі: на дитячій долоні маленька камбала.
90 років у вересні виповнилося б Грицьку Бойку, який присвятив свою творчість дітям. За проектом «Гуморист країни Дитинства Грицько Бойко» у Донецьку й селищі Оленівці, де поет народився, два дні діти і дорослі, письменники й артисти брали участь у справжньому літературному святі. Є мрія в наступному році додати до проекту конкурсний компонент – і буде у нас ще один фестиваль». Свою розповідь Ірина Михайлівна резюмувала такими словами: «Так що є на Донеччині ініціатива знизу, іноді можна зустріти й підтримку обласної, муніципальної влади, втім хочеться щоб і перше, і друге було б і яскравішим, і міцнішим».
Ще один цікавий фестиваль в Харкові носить ім’я видатного письменника Розстріляного Відродження Майка Йогансена. Щоосені в першій столиці України збираються митці з різних країн, котрі читають не тільки свої тексти, а й українського письменника. Учаснику фесту поету Олегу Коцареву навіть доводилося брати участь в Йогансен-слемі, турнірі з читання його творів, а також в більярдному конкурсі (Йогансен славився вмінням добре грати в цю гру й навіть переміг найзнанішого гравця серед письменників СРСР Володимира Маяковського). «Ще одна особливість заходу - екскурсії Харковом, як для гостей міста, учасників, так і для охочих харків’ян», – розказав про «Йогансен-фест» відомий літературний критик та журналіст Олег Коцарев.
«Суми багаті на музичні, кінематографічні, бардівські, фольклорні фестивалі, проте власного поетичного фестивалю тривалий час місто не мало», – так почала розмову учасниця літературного акції «Ми-Суми» поетка Алла Миколаєнко. Показово, що цей захід молодий, започаткувався в 2011 році. Його організувала мистецька студія «Орфей» на чолі з Сергієм П'ятаченком. Журі фестивалю: Микола Гриценко (поет, Київ), Ірина Козлова (поетка, Конотоп), Аркадій Поважний (письменник, Суми), Софія Сітало (поет, Суми), Людмила Калиновська, голова літературного об’єднання «Вир (м. Білопілля). Насамперед захід збирає творчу молодь з усієї області та гостей і учасників з Києва. На думку молодої поетеси, такий захід дуже важливий для зросійщених Сум «добре, що свідоме молоде покоління тримає марку якісної літератури, написаною рідною мовою, а не «язиком сусіда», до якого через кордон палицю докинути можна. Безумовно, «Ми – Суми» – фестиваль патріотичний, без пафосу й епатажу, і в цьому його величезний плюс. В результаті фестивалю у 2011 р. побачив світ однойменний альманах учасників, було створено Інтернет-сайт (http://we-sumy.org.ua/). Наступні два роки фестиваль не проводився. «Але 2012, 2013 роки – затишшя. Замовк фестиваль. А все-таки хотілось би почутися, аби перший крок не був останнім. Аби кардіограма першого літературного фестивалю Сумщини не обривалася» – резюмувала молода поетка й журналістка Алла Миколаєнко.
На завершення цього огляду, хотілося б закінчити столицею. Мабуть, ніхто не заперечуватиме, що найбільшим фестивальним заходом Києва є славнозвісні «Київські Лаври». Організовує захід журнал культурного спротиву «ШО». У травні місяці до міста приїжджають близько 100 поетів з України, Білорусії, Росії, Польщі, Грузії, Німеччини та США. Це, зокрема: Григорій Кружков, Марцин Сендецький, Ніка Джорджанелі, Лінор Горалик, Сергій Жадан, сестри Вронські, Олексій Цвєтков, Богдан Задура, Тарас Федюк, Бахит Кенжеєв, Шалва Бокурадзе, Юрко Іздрик, Борис Херсонський, Петро Мідянка, Дмитро Кузьмін, Олена Сунцова, Маріанна Кіяновська, Марія Галіна, Галина Крук, Андрій Коровін, Андрій Любка, Дмитро Лазуткін, Андрій Грицман, Сергій Соловйов, Андрій Хаданович та інші. Фестиваль проходить вже вшосте, у його рамках відбувається читання поезії різних народів світу, літературні вечори. У межах заходу проходить конкурс, призерам якого вручають лептопи. У 2011 році лауреатами стали відомі поети Андрій Любка та Олег Коцарев. Кожного року «Київські лаври» відкривають нові таланти в царині літератури.
Українські літературні фестивалі проходять майже в кожній області нашої країни. Займаються ними переважно молоді люди, які шукають спонсорів і майданчики для своїх проектів. На відміну від театральних фестивалів, літературні заходи привертають більше уваги ЗМІ та глядачів, у цій царині пробують свої сили куди більше людей. Звичайно, такий рух потребує фінансових вливань, грамотного менеджменту та нових талантів. Головне, що кожного року силами ентузіастів створюються нові проекти, котрі розвивають культуру в нашій країні.
Ярослав Карпець
