«Мотор’роллі» сняться неповнолітні

Не так давно на прилавках музичних магазинів з’явився новий диск гурту «Мотор’ролла» «Кольорові Сни». Це вже четвертий студійний альбом гурту. Він мав з’явитися ще наприкінці минулої весни, але його тодішній стан не влаштовував команду: звучання було настільки далеким від того, як музиканти собі це уявляли, що ту версію вирішили взагалі не виносити на загал.
Насправді ж – все швидше за все, трішки інакше. Останній альбом відрізняється від усіх попередніх надзвичайно сильно – він аж надто солодкий і зализаний. Очевидно, що цілий рік, на який начебто «Мотор’ролла» вирішила взяти на рік творчу відстрочку – хлопці працювали з іміджмейкерами, аби менше грати музики і більше з цього отримувати. Як у вкраїнського ідола подібних колективів: «Давай, більшого вимагай!»

І дійсно – починали «Мотор’рола» і «Океан Ельзи» із схожих речей – «Ти не питай, чому наш час такий, коли навколо нас темна лиш вода» (1996 рік) і «Лоб вузький, в похітливих очах жага свята, навколо руїни, це не монстр, чужий або жах, це обличчя майбутньої людини» (з пісні «Вперед до сказу» - початок 2000-их років) - дуже подібні соціальні мотиви – чи не так? Беручи такі високі теми, наче встановлюєш певний ритм і, збиваючись з нього, зрештою, усі гурти йдуть в одну прірву – продажа душі дияволу, себто лейблу, світські тусовки і значне помолодшання аудиторії. Дивлячись хоча б на фотосесію, приурочену виходу альбому, стає зрозумілим те, що давні рокери й далі слухатимуть «Роллінгів» або Led Zeppelin і нізащо й ніколи не прийдуть на концерт «Мотор’роли». Оскільки ця музика – витвір мистецтва. Але лише для однієї соціальної групи – школярки і студентки.


«Всю роботу над назвою ми поклали на нашого басиста Ігора Лисого, – розповідає чільник гурту Сергій «Сєня» Присяжний «ФДР-Радіоцентру». – Його пошуки завершилися словом Мода, для якого він навіть придумав ідею обкладинки з чотирма строгими костюмами. Але якось інтуїтивно ми від цієї версії відмовилися, бо так і не змогли знайти зв’язок між словом «мода» і набором наших пісень. Пізніше з’ясувалося, що зробили правильно, бо так само інтуїтивно до цієї назви дійшла група Друга Ріка, яка видала свій новий диск трохи швидше, ніж ми. А так як пісні на диску цілком різні, то об’єднати їх може тільки якесь особливе ставлення до них, як, скажімо, до окремих образів чи відчуттів. І образ снів, який це все єднає, був тут дуже доречний.»

Отже, гурт думає синхронно із подібним конвеєрним – «Другою Рікою». Після виходу кліпу «До тебе, мила» не раз наголошували на його схожості зі «Скаєм». Отже – «Океан Ельзи», «Друга Ріка», «Скай»… Набагато простіше робити бой-бенд для цнотливих дівчаток, аніж грати те, з чого починали, не падати обличчям в багнюку перед лейблами, не втрачати темп. Але ж тоді гурт не запросять на який-небудь опен-ейр спонсорований яким-небудь пивом чи фаст-фудом. Та й дівчаток, які ганяються за автографом буде значно менше.

Альбом страшно однотонний і аж ніяк не кольоровий, зализаний і геть не живий, складається враження, що гурту «Мотор’рола» сняться не «кольорові сни», а страшні «жахливчики» і, звісно ж, неповнолітні дівчатка.

Треклист:
01. Аеліта
02. Моя вода
03. До тебе мила
04. Полум`я
05. Cструм
06. До дому не йшов
07. Дівчинку убив я
08. Давай я навчу тебе поганому
09. Травень
10. Пригадай (Новорічна)
11. НумоТіОмани
12. Я не бачу кольорових снів
Бонус
13. Аеліта (disco mix)
14. Моя вода (pop mix)
15. До тебе мила (romantic mix)
16. Полум`я (acoustic mix)