«Королівські Зайці»: Повернення казки

теґи: Королівські Зайці, Леся Герасимчук, Серце-місяць, альбом
Виконавець: Королівські Зайці
Альбом: Серце-місяць
Видавець: Наш формат
Рік: 2011
Треклист: 01. Пісні такі 02. Голубка 03. Серце-місяць 04. Замість сонця 05. Аби я 06. Тінь 07. Ілюзії 08. Лускунчик 09. Дні без Сонця 10. Іскра 11. Під мостом Мірабо 12. Мій сон 13. Йо-хо-хо

Королівські ЗайціЛюбі мої, браття та сестри, блага вість оселилася днесь у моїй голівоньці. Десять років по тому, страшно подумати, цілих десять років, а відчуття ніби єдин рік минув од «Казок королівства А’мазох».

Нарешті, хто чекав разом зі мною, возрадуйтесь! Леся Герасимчук та «Королівські Зайці» подарували світу черговий аудіоносій з новими записами.

Тринадцять звукових доріжок на місячному диску. Здавалося б, є всі натяки на містичність: і «ексклюзивна» кількість пісень, і місяцеві кольори та настрої разом уповні, проте... частина пісень переграні з попереднього диску. Та ж сама лірика, але з іншим звуком («Аби я») і навіть настроєм («Ілюзії»), а ще частину за той же десяток років можна було почути деінде (наприклад, «Серце-Місяць» та «Лускунчик» видавали у збірках «Рок Екзистенція»). Хоча, хіба це головне? Важливо, що вони такі ж казкові, як і десять років тому.

Цього (знову, сподіваюсь, не останнього) разу все було зроблено стандартним складом: ударник, гітара-соло і бас, ну і, звісно, іоніка. Без залучення додаткових струнних та духових. Звучить альбом на перший погляд просто і невибагливо, але це тільки на перший погляд. Все ж таки, дядьки музикують далеко не перший рік і професіоналізм не тільки не пропити, а й не приховати. Без крайнощів і недоладних перетікань у кардинально протилежні жанри, альбом звучить водночас і рівно, і не занудно. Відчувається, що кожна пісня довго шліфувалась і відшукувалась, доки дійшла саме до того звучання, яке ми вже зараз маємо нагоду почути на диску.

В текстах теж традиційно домінує класика. Це, перш за все, відомі ще зі школи імена: неймовірно сучасна Леся Українка, і Володимир Сосюра, і Олександр Олесь (в миру Кандиба), і навіть українська адаптація давньокорейської поезії та французький італьяно-поляк Гійом Аполлінер (в миру Костровицький).

Все прекрасно. Жодного соціального навантаження і рішучої громадянської позиції спротиву. Без негативу і зневаги. Жодної ненормативної лексики і бруду. Натомість є віра у життя. Як у казці, всеперемагаюче добро витіснить усеохоплююче зло та зігріє, хай навіть місячним, але сяйвом, наші опівнічні серця. За що окрема дяка Королівським Зайцям і велике спасибі для Лесі.