Нацменшина vs. Україна
Досить недавно популярний серед бритолобого населення гурт "Грін Грей", за підтримки синьо-білих українофобів, провів низку виступів з яскравим антиукраїнським відтінком. Будучи по своїй суті запеклими патріотами і інквізиторами сучасного шоу-бізнесу, гурт The Inquisitor не міг втриматися від коментарів. Ні, критикувати "сіро-зелених" ніхто не збирався, їх вже давно рознесла в пух і прах сучасна українська преса.
Антистар: "особисто у мене їх новий кліп не викликав жодних позитивних емоцій. Я сказав би, що жодних емоцій не було взагалі. Після перемоги Помаранчевої Революції чимало дрібних аутсайдерів вирішило наміряти лаври Че-Гевари й відчути себе не-пальцем-робленими революціонерами. Як на мене, сіро-зеленим це аж ніяк не вдалося. Будучи колишнім революціонером, я непогано орієнтуюся в принципах сучасних етнічних протистоянь, і можу сказали, що якщо політика стає частиною шоу-бізнесу, виконавець втрачає своє лице. Ні, на мене не справив враження їх останній кліп. Куди більше позитивних емоцій я отримав, переглядаючи запис з Таврійських ігор кількарічної давності, де Мурік і Дізєль отримують звіздюлі від Сані Пономарьова. Якщо чесно, я мрію поставити Сашкові пива. Він – справжній патріот і стовідсотковий чоловік. І нехай з усього The Inquisitor тільки я володію українською мовою, але і Вел, і Ірвін, і Кура знають, в якій країні живуть і люблять не чужий народ, а свій. Ми вважаємо себе українцями. Нас позбавляли нашої мови й культури, нищили і катували протягом багатьох століть, але ми були, є і будемо. Інакше бути не може!"Позицію влади, яка відмовила "Грін Грей" на Дні Незалежності, можна дуже просто зрозуміти: представники, скажімо, Іспанії, щиро здивувалися б, якби на концерті, присвяченому "дню народження" держави хтось співав би російською мовою. Але зрозуміти антиукраїнську налаштованість "сіро-зелених" досить важко. З одного боку, фінанси дозволяють їм жити в Росії і вважати себе повноцінними росіянами. З іншого боку, нахабне бажання русифіковувати українське юнацтво, вперемішку з нікчемними потугами в бік політичної проституції на користь бандитської опозиції, виглядають настільки принизливо, що можуть викликати якесь зерно підтримки хіба-що у представника сучасної гопни, вихованої на фільмах про Сашу Білого.
Гурт The Inquisitor з усім можливим співчуттям висловлює свою скорботу з приводу втрати для суспільства колись якісного музичного гурту, і заявляє: "ГГ, випєй йаду! Бикота – ваші фани, ви цим задоволені?"
