Папір із льону, коноплі, кропиви та ганчір’я
за технологією XVII століття виготовляють у єдиній в Україні папірні
Віднині відвідувачі історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» зможуть не лише побувати в єдиному у світі Музеї домашньої ікони «Душа України», а й долучитися до виготовлення паперу ручним способом. Це стало можливим завдяки відновленню на базі замку-музею середньовічної папірні. На її папері надруковано першу у Києві книгу.
…За дев’яносто кілометрів від столиці, на трасі Київ-Львів, у місті Радомишль, що на Житомирщині, на двох тисячах квадратних метрів гранітної скелі, яка пролягає далеко вглиб землі, розкинулася велична й прадавня будівля – «Замок Радомисль». Ще в XVII столітті на цьому місці створили першу паперову фабрику Києво-Печерської лаври.
Наприкінці 2012 року тут відбулася унікальна для України подія – відновили середньовічну папірню, де виготовляють папір за технологією, що їй 400 літ!
НА МІСЦІ ЗМІТТЄЗВАЛИЩА ПОВСТАВ… ЗАМОК
Першу в центральній Україні фабрику з виробництва паперу заснував 1612 року архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький. На гранітній скелі, оточеній зусібіч водою, виросла фортифікаційна споруда. Нестримна сила водоспадів допомагала крутити колесо папірні, а скеля, товстезні мури та вода захищали від ворогів. Виготовляли папір із коноплі, льону та кропиви. Відтак на плотах ріками Мика, Тетерів, Дніпро його сплавляли до Києва. Уже 1616 року на радомишльському папері було надруковано першу книгу Києво-Печерської лаври – «Часослов».
Однак через років вісімдесят, у період Руїни, від папірні залишилися хіба руїни. На ній наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття збудували нову промислову споруду – млин. Він працював до 1989 року. А як стала Україна незалежною, то й млин повторив долю папірні, перетворившись на …міське звалище.
П’ять років тому громадська діячка, заслужений лікар України, медик у п'ятому поколінні Ольга Богомолець прочитала оголошення, що в Радомишлі продається старий млин.
– Ми приїхали увечері після роботи, тоді ледь не по коліна вгрузли у смітті, – згадує пані Ольга й додає, що попри це, придбала залишки млина. Однак перш ніж почати щось будувати, довелося вивезти 60 тонн сміття!
Загалом на реставрацію замку пішло понад чотири роки. Нині у відродженому історико-культурному комплексі вдалося відтворити автентичні інтер'єри XVIII-XIX століть, відкрити Музей домашньої української ікони та відродити стародавні технології виготовлення паперу.
АНАЛОГІВ ТАКІЙ МАЙСТЕРНІ НЕМАЄ В УКРАЇНІ
Завдяки старанням Ольги Богомолець та її однодумцям через 300 літ після руйнації у спеціально обладнаному приміщенні розташували мануфактуру виробництва паперу саме за автентичною технологією.
– Обладнання для відновленої папірні виготовляли місцеві майстри за ескізами старовинних гравюр, – розповідає фундатор історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Ольга Богомолець. – По консультації щодо відтворення технологічного процесу ми зверталися до спеціалістів та дослідників столиці Естонії Таллінна. Нині аналогів таким майстерням в Україні немає: це унікальна папірня, що на відміну від автентичних ікон, які представлені в музеї, є реконструкцією папірні XVII століття.
Пані Богомолець продемонструвала унікальну річ – оту першу книгу Києво-Печерської лаври «Часослов», що її 1616 року надрукували на радомишльському папері.
– Папір, з якого зроблено книгу, такий міцний, що його дотепер можна тримати, гортати. Це означає, що папір, який робили 400 років тому, був значно міцнішим і цупкішим, ніж той, який маємо тепер. І віднині відвідувачі замку зможуть поспостерігати за його виготовленням.
ВІД КОМАХ ПАПІР БЕРЕЖЕ ЛУШПИННЯ ЦИБУЛІ Й ЧАСНИКУ!
Як і колись, тут виготовляють папір із коноплі, льону та кропиви. Передусім із залишків тканини, льону та кропиви готують паперову пульпу (суміш). Залежно від вигляду паперу, який треба виготовити, для друку чи письма, сировину у різних пропорціях заливають водою. Аби вберегти майбутні аркуші від комах, у пульпу додають лушпиння цибулі, часнику та пелюстки волошок, які, виявляється, відлякують шкідників. Такий папір має сіруватий відтінок, проте довговічний. Щоб аркуші вийшли білими, майстри домішують у пульпу попіл та луг. Колись, якщо папір призначався для письма гусячим пером, то задля більшої міцності до суміші додавали більше льону.
Сировину для пульпи замочують і настоюють протягом двох місяців, після чого дві доби ще окремо варять льон. У воді сировина розмокає, відтак її перетирають на волокна, перетворюючи на рідку паперову масу. Далі треба взяти спеціальну прямокутну подвійну рамку з сіткою і зачерпнути цю паперову масу. Зняти верхню частину рамки й скинути отриманий мокрий аркуш на одне сукно, а другим – прикрити. Повторити операцію, щоразу знімаючи мокрі листи і прикриваючи їх сукном. На сітці рамки є злегка опукле зображення, яке на папері стане «водяним знаком» – відбитком, що ідентифікує папірню, і є знаком Єлисея Плетенецького. У XVII столітті одна людина за півдня могла виготовити близько 400 таких заготовок.
Згодом під пресом з аркушів видаляють воду й розвішують їх для просушування. Після цього їх знову кладуть під прес аби стали однаково рівними й гладкими: придатними для друку або письма. Цей процес передбачає докладання значної фізичної сили, тому працювали у папірні лише чоловіки.
***
Виготовлений за старовинною технологією папір здатен зберігатися століттями. Віднині кожен із гостей «Замку Радомисль» могтиме відчути й себе майстром із виготовлення паперу. Вилитий вручну аркуш має надзвичайну цінність і цілком могтиме стати вашою сімейною реліквією.
– Наразі ми робимо лише чисті паперові аркуші, але це тільки перший крок, – каже директор музею Віктор Москалець. – Плануємо поставити в майстерці друкарський станок, на якому кожен охочий самостійно зможе віддрукувати молитву або інший текст.
Науковий консультант Музею української домашньої ікони «Душа України» Юрій Рудницький додав, що невдовзі у папірні «Замку Радомисль» започаткують свята паперу для дітей.
– Такі папірні є у Польщі, Чехії, Голландії, – мовив він. – Переймаючи гарну традицію цих країн, навесні 2013-го ми теж почнемо влаштовувати свята для місцевих дітей і тих, котрі приїжджатимуть на екскурсії до замку.
