Розпізнати культуру!
Щойно приєднався до шанованого товариства. Трошечки історії. Якось, наприкінці того року, вперше зайшов на Сумно?Ком. Ті мої враження десь ховаються по закутках свідомості. Тож оце зараз, спершу, звернув увагу на: «Спільнота блогів про культуру». Заповзявся знайомитися з матеріалами. Цікаво, виважено, корисно… Дещо додав свого.
Збентежило мене от що. Занурився із головою, забув про все на світі, насилу відірвав себе від змісту, перлів дописувачів, дотепних спільнот…
Аналізую свій стан і повертаюся до своїх давніх міркувань про культуру. Власне, про її нові обрії, ще не до кінця збагненних для суспільства. Разом із всесвітнім поширенням Мережі тотально розширюються й обрії культурних процесів нашої Цивілізації. Цього не усвідомлено ще до кінця, бо усі ми і є співтворцями такого культурологічного вибуху. Завдячуючи певним людським якостям нам важко відсторонитися й подивитися на все це неупередженим поглядом.
Намагатимусь проявити свою пильність в роздумах щодо нових утворень культурного змісту сьогодення.
Не зважаючи на досягнення комунікаційних принад Інтернету маємо клопіт застосовувати базові здобутки попередніх поколінь. То є невід`ємна складова прогресу. Однак є певна неузгодженість між нашими очікуваннями та принагідними можливостями. Ми прагнемо відмовитись від ручки й паперу, натомість отримуємо навалу інформаційного безмежжя.
Ви спитаєте, як усе це стосується змісту культури? Дуже просто і не треба далеко ходити. Зараз, на Сумно?Ком, я вперше зрозумів що до чого. Познайомившись з матеріалами сайта закортіло і собі «видати на гора». Ще не маючи досвіду дописувача у «Спільноту блогів про культуру» створив текст у рубрику «Література». Та от біда, не вписався у формат. Мав на увазі книгу як таку у загальному літературному контексті, аж виявилося, що треба вказувати вихідні дані певної рецензованої книги. Довелося на ходу змінювати рубрику.
Тож ця ситуація і наштовхнула мене на відкриття. Наші пращури створили театр, книгу, фотографію, кіно, телебачення. От тільки ніхто нам не сказав, що ми з вами трудимося для своїх нащадків. Лише вони оглядатимуться назад, маючи у звичному користуванні Інтернет, і казатимуть, що то їх батьки створювали ужиткове культурне явище. Ми ж з вами, наче першодрукарі, у буденному створенні Мережі над цим зовсім не замислюємося.
Отже, маю для вас новину. Інтернет посідає гідне місце у культурологічному ряду. Мусимо усвідомлювати, що web-сайт за своїми характеристиками не поступається своїм побратимам «по перу». Об`єднані у мережу Інтернет сайти на рівних входять до сфери культурологічних надбань людства.
Власне, до чого тут ці пишномовні слова? Будь-хто з нас, взявши до рук сьогоднішні ручку й папір (читай мишку, клавіатуру й місце на сайті), перетворюється на творця нового контенту (читай нового змісту культури). Я ні до чого не закликаю. Це є проста констатація доконаного факту.
Тепер не є дивним, принаймні для мене, широке запозичення Інтернетом надбань театру, літератури, кіно, телебачення тощо. Відтепер, не випадковим видається й органічне взаємозбагачення всіх цих різних видів мистецтва.