Сергій Харчук: сучасна музика в нас так само розвивається!
Про євроінтеграцію молоді, відмінності СЛАВСЬКЕ-РОК 2008 від всіх інших фестивалів та правила створення музичної Мекки серед Карпат розповів засновник музичного форуму під Тростяном відомій бізнесмен Сергій Харчук.Головна мета фестивалю «Славське-рок» - як ви визначаєте її для себе?
Яку кількість гостей ви очікуєте прийняти на фестивалі цього року?
Ми очікуємо цього року прийняти до десяти тисяч відвідувачів, а то й більше. Умови реєстрації не змінились – це 25 грн. за три дні, також в цю суму входить відвідання всіх концертів. Отримання демонстраційного диску фестивалю з треками усіх учасників і можливість поставити безкоштовно намет в наметовому містечку, яке оснащене всім необхідним – туалетами, душами і охороною.
Цього року ми перенесемо наметове містечко в інше місце, аби розширити його, в ньому постійно будуть знаходитись адміністратори з числа волонтерів, що будуть стежити за чистотою, дотриманням правил безпеки в містечку, тощо. Загалом, цього року ми плануємо задіяти близько 50-ти волонтерів, частина з яких буде постійно супроводжувати гурти як перекладачі.
Місце проведення фестивалю не змінилось – це стадіон селища Славське. Проте цього року будуть дві сцени – це денна сцена на центральній площі, де гратиме багато музикантів і там само вночі відбуватимуться дискотеки: DJ Baliuk та DJ Martin Deane та гурт Carpathiana з Манчестеру , італійські DJ Chekko таDJ Arjuna,DJ Proxaska з Німеччини, та інші.
А чи буде цього року на фестивалі мистецька програма?
Так, буде, і вона суттєво розшириться. Приїдуть молоді художники з Києва, Львова, Черкас. Буде багато інтерактивних програм, для залучення дітей і не тільки – будемо розмальовувати футболки, пляшки. Крім того, є план, що ту фігуру, той човен, що ми зліпимо з платстикових пляшок вздовж річки, ми теж якось всі разом розмалюємо, або принамні надамо їй якогось художнього забарвлення.
Що стосується екологічної програми, які заходи відбудуться в її рамках?
Ми очікуємо, що приїде багато волонтерів х Києва, зі Льова, з Івано-Франківська, що будуть мотивувати чи закликати решту гостей фестивалю прибирати сміття, крім того, ми будемо встановлювати, наприклад,вздовж річки, величезні щити, що будуть в жартівливому, ненав’язливому стилі закликати людей дбати про довкілля, прибирати сміття, не кидати пляшок, поважати одне одного. Цього року програма буде значно ширша і я дуже сподіваюсь на підтримку обласних комунальних служб, що вони насправді нададуть сміттєзбиральні машини, щоб все це своєчасно вивозилось. І, знову ж таки, ми будемо робити якісь інтерактивні заходи. Можливо, ми просто запросимо клоунів, які будуть жонглювати порожніми пляшками і демонструвати, як іх правильно жбурляти в бак :)
Тобто, в будь-якому разі, ми не збираємось влаштовувати занудної лекції про те, як річка Опір потерпає від нашого пластику.
Також ми плануємо туристичну програму – це будуть вело-тури, ми вже знаємо місцевих інструкторів, які поведуть людей. Люди будуть розділені по різних категоріях за рівнем фізичної готовності. Крім того, будуть ще й інші спортивні розваги: волейбольні турніри між Києвом і Львовом, Полтавою і Франківськом, Львовом і Одесою. Різноманітні квести, канатні парки, тощо. Тобто, ми передбачаємо збільшення спортивної програми.
Яким чином вам допомагає адміністрація та влада Сласького?
Ми не очікуємо від адміністрації жодного фінансування, головне що вони сприяють проведенню фестивалю, надають місця, взяли на себе обов’язок розселити близько 20-ти дітей-сиріт, яких ми привезем з Києва. Вони взялися також побудувати декілька стаціонарних умивальників, пообіцяли підлаштувати огорожу на стадіоні і також вони взяли на себе вирішення адміністративних питань, таких як надання дозволу на проведення заходів пізньої ночі.
Також адміністрація забезпечить присутність підрозділу Міністерства надзвичайних ситуацій, пожежної машини, лікаря, санітарного лікаря, і за це ми їм вдячні. Ми чудово розуміємо, що в селищному бюджеті не передбачено фінансування рок-фестивалів.
Цього року ми отримуємо допомогу від Посольства Німеччини, Польського інституту, такоє нам допомагає Райффайзен Банк Аваль, торгівельна марка Бучач, що традиційно підтримує мистецькі форуми, а також приватні особи, ряд невеличких підприємств.
Розкажіть, будь ласка, більш детально про акцію, що ви плануєте зробити для дітей-сиріт?
Ми вже багато років разом з отцем Ігорем зАскольдовоїмогили залучаємо цих дітей до катання на гірських лижах в тому самому Славському. Цього року ми вирішили взяти їх до Славського і влітку, вони братимуть участь в походах в гори, байк-турах. Ми хочемо, щоб вони знайомились з українською сучасною рок-музикою, з зарубіжною музикою.
Чи не відчуваєет ви тиску з боку місцевих жителів, як це сталось з Шешорським фестивалем?
Більшість жителів Славського навпаки зацікавлені в тому, щоб їх селище стало не тільки зимовим гірськолижним курортом, але й місцем літнього відпочинку для художників, музикантів. Адже більшість садиб тут, у Славському, належать одеситам, киянам, львів’янам, що здають їх в оренаду туристам. Фестиваль сприймається як гарна реклама селища, і більшість населення однозначно зацікавлена в проведенні «Славське-рок». На відміну від Шешор, де атмосфера більш камерна, більш автентична, це типове гуцульське село, мені самому було шкода дивитись як по цих подвір’ях, по цій траві проходить така кількість людей.
Чи є проведення фестивалів, зокрема, вашого фестивалю, прибутковим бізнесом?
На сьогоднішній день - ні.Але, беручи до уваги те, що ми не залучаємо держаних коштів, і базуємось суто на такому бізнесовому, комерційному підході, ми розглядаємо перші роки як інвестування. Так само було на більшості фестивалів – на Вудстоку, на Сігеті. Якщо я не помиляюсь, Сігет тільки на п’ятий рік свого існування вийшов на самоокупність і тільки починаючи з сьомого року вони стали прибутковим проектом.
Я сподіваюсь, що ми так само щороку будемо наближатись до того, щоб «Славське-рок» став не тільки цікавою музичною подією, але й успішним бізнес-проектом.
А чим власне проект «Славське-рок» відрізняється від всіх інших фестивалів, яких останнім часом в Україні виникло чимало?
Тим, що ми залучаємо дуже багатьох зарубіжних виконавців і ми не намагаємось стати п’ятим чи шостим Шешорським фестивалем.
Взагалі, Україна не повинна позиціонувати себе в світі виключно як шароварна країна, якщо брати певні екстремальні форми ідентифікації, чи як країна з виключно автентичною музичною культурою.
Це дуже важливо, всі музиканти українські базують свою творчість на українських музичних традиціях, але попри те існує джаз, існує рок-н-рол. І Україна є сучасною державою, в ній дуже багато стильних молодих сучасних людей, які є не меншими патріотами і не меншими українцями, ніж ті, що відвідують фолькові фестивалі.
Ми хочемо продемонтрувати, що в Україні є і інші жанри, і сучасна музика в нас так само розвивається, як і в інших країнах світу. Скажімо, лідеру Лед Зеппеліна Роберту Планту ніщо не заважає базувати свою творчість на етнічних початках, але водночас бути гуру світового рок-н-ролу.
Ми не тягнемо на себе ковдру етнічного фестивалю чи фолькового фестивалю. Таких фестивалів існує вже достатньо в Україні.
Які саме виконаці будуть представлені на фестивалі цього року?
Легендарний гурт з Великої Британії The Ukrainians, які вперше за останні багато років приїдуть в Україну. Турецький гурт Direc-T, чеський 100°C, Giriз Швеції.
Більшість українських гуртів приїдуть, як повелося, з Києва (Віранда, Fake Elegance, PoliКарп) , оскільки це такий собі мегаполіс, багато гуртів також приїдуть зі Львова (Green Silence, Файно, Інкунабула), проте будуть гурти й з Франківська (Кораллі), Миколаєва (Animals Session), Одеси (Outsars), і ми дуже очікуємо колосальних позитивних емоцій від появи на фестивалі Віктора Морозова.
Також ми цього року якоюсь мірою пішли на компроміс аби розширити географічні рамки фестивалю та залучити глядачів зі Східної України, запросили український гурт, що співає російською мовою – Chillibombers. Хоча ми сподіваємось, що вони почнуть працювати як виконавці і українською мовою також.
