Сергій Василюк: «Мрію зробити Київ заповідною зоною»

Інтерв’ю з солістом гурту «Тінь Сонця»

Сергій Василюк став єдиним музикантом, який згодився стати гостем презентації книги Анжеліки Комарової та Олега Андроса «Територія Духу». Презентація відбулася 14 грудня 2008 р. на вул. Первомайського, 5б, біля Студії звукозапису на Печерську. На презентації прозвучала абсолютно нова пісня «Руки геть від Старого Міста», а завершився виступ «Вишневим Садком».

Оскільки акція була приурочена до виходу «антизабудовної» книги та мала суто природоохоронний характер, ми вирішили поставити Сергію деілька питань з цього приводу. З огляду на минулорічний скандал довкола нібито «фашистських» висловлювань Сергія на «Сумно?» ми вирішили також розвіяти декілька міфів, котрі ліві радикали намагалися створити довкола етно-рок-музиканта.

Як Ви прокоментуєте звинувачення Вас у фашизмі з боку Романа Шарпа?

Після відомого скандалу березня 2007 року, коли гурт «Тінь Сонця» було звинувачено у прихильності до фашизму, ми провели чимало успішних виступів по Україні, Білорусі й Польщі, зайвий раз довівши українській та світовій громадськості свою непричетність до подібних радикальних угрупувань. Роман Подолян («Шарп») став першою людиною протягом останніх двох років, яка висунула ці звинувачення повторно. Це - брудний наклеп і наразі ми вже серйозно налаштовані вирішувати цей конфлікт у судовому порядку. У кращому випадку ми вимагатимемо публічного вибачення від Романа та усіх, хто його зараз підтримує як провокатора чергового скандалу.

Чи можете Ви пригадати, що дало поштовх до такого роду звинувачень?

Свого часу мені в одному з інтерв'ю запропонували поділити світ і чітко відповісти на питання, що є зло в ньому, а що - добро. Мені запропонували назвати «нелюдями» людей, які свого часу разом із моїми друзями-природоохоронцями відчищали від сміття Лису Гору. Я дуже люблю своє місто і я не мав ніяких підстав називати «нелюдями» особистостей, які люблять Київ не менше за мене. Замість того, щоб правильно мене зрозуміти, комусь було вигідно мене звинуватити у фашизмі. Ще раз повторюсь: я ніколи не виступав від імені подібних радикальних угрупувань, мені хотілося дещо примирити українське суспільство.

Вибачте, що доводиться запитувати такі очевидні речі, але все таки: чи вважаєте Ви расизм (та його прояв - фашизм) людиноненависницькою ідеологією? Чи вважаєте Ви, що одну расу можна вважати кращою за іншу? 

На мою думку, фашизм та нацизм є тими ідеологічними течіями, в яких присутня ненависть до інших народів та культур. В мене такої ненависті немає. Я не вважаю, що одна раса може бути кращою за іншу і ніколи такого не говорив. 

Як Ви ставитесь до знищення природи та історичного обличчя Києва?

Категорично негативно. Моя мрія - заповісти всю територію Києва, на якій розташовані дореволюційні будівлі. Щодо знищення парків - я не настільки категоричний, проте хотілося б, аби Київ лишався «зеленим містом».

Чи прийнятні у боротьбі за збереження історичного Києва радикальні заходи, такі як повалення парканів навколо забудов, шипування дерев задля їх збереження?

Я вже все сказав на дану тему.

Чи доцільно робити акценти на політичних розмежуваннях та розбіжностях у поглядах різних угрупувань, що чинять спротив забудові Києва?

Ні, потрібно кооперуватися задля вирішення питань, які цікавлять усіх. Не треба брати приклад з Верховної Ради - нам легше від цього не буде.

Які ваші міркування щодо таких поширених останнім часом ототожнень понять «фашизм» та «націоналізм»?

На мою думку, націоналізм можна прирівняти до палкої закоханості, а фашизм - до необґрунтованих ревнощів. Ототожнюють ці поняття ті, хто не хоче бачити Україну незалежною. Прикро, що подекуди під прапором націоналізму ходять люди, які з цього мають особисту приховану вигоду, а під прапором фашизму - молодь, якій просто не дають змоги самореалізуватися. 

Дякуємо за відповіді!

Розмову вели Анжеліка Комарова, Олег Андрос