''Скрябін'' в НаТурі

Інтерв'ю з Кузьмою спеціально для сайту Фа Дієз!

Учасники:

Дзвінка з диктофоном, Оксана з фотоапаратом, Кузьма, інші музиканти гурту.

Гримерка гурту "Скрябін", розкидані речі, розкидані по кріслах музиканти, журналісти, інші люди.

Дзвінка: А скажи нам, Кузьма...

Кузьма: Пішли в якесь інше місце, а то тут галдіти будуть!

Дзвінка: Та ну, я ж не з радіо, то нехай галдять - розберемось!

Льоша (гітарист): А шо за сайт?

Кузьма: Фа Дієз!

Дзвінка: www.fadiez.com.ua

Льоша: (починає робити зауваження, щодо рецензії на "Натуру", мовляв, когось ми там не вписали з тих хто працював над альбомом. Обіцяємо все виправити:))

Кузьма витягає нас з кімнати (кажучи: "Зара я тобі все розкажу!"), йдемо коридором, скрізь купа людей, охорони, жіночих туалетів (з'являється пропозиція брати інтерв'ю там:)) - нарешті знаходимо спокійне місце біля віконечка та починаємо розмову.

Дзвінка: Ну тепер розповідай, що обіцяв - про альбом, назву, 13 пісень та все таке. Тільки чесно!

Кузьма: Ну, для того, щоб щось зробити, має бути назва. Тобто якщо збираєшся писати альбом, то маєш вже собі уявляти, яку ціль ти переслідуєш. Ми точно знали, що то будуть пісні про кохання - не в тому плані, шо таке кохання, знаєш. Просто про взаємини чоловіка та жінки та про те, що навколо них крутиться. З 13 пісень 11 тільки лишилося, всього написали 25 пісень. Лагутенко відбирав, тобто він радив, а ми відсіювали, та', як він казав. Лишилося 11.

Дзвінка: А назва "Натура" як взялася? Бо я перед тим чула ще купу робочих варіантів...

Кузьма: Шура, до речі, придумав назву - і тільки він її придумав, через тиждень ми його вигнали.

Дзвінка: Ага, так він не сам пішов?:)))

Кузьма: Ми йому допомогли піти:)))

Дзвінка: Не знаєш, чого саме до Другої Ріки?

Кузьма: Та "Скрябін" так любив.

Дзвінка: Не сумно лишитися без Ростика, Шури? Так довго разом працювали...

Кузьма: Та чого сумно. Справа в тому, що вони не самі пішли, а їм поміг піти.

Дзвінка: Так хто кому набрид?

Кузьма: Розумієш, хтось один мусить командувати парадом, а коли командирів багато і ніхто не гарантує результат, то зле, тому що тут людей треба годувати - он, бачиш скільки голодних ротів бігає (киває в бік гримерки:)) І треба якось думати над тою ситуацією, а не переслідувати якісь особисті цілі, типу "не грати попсу". Воно не виходить, якщо пісня про любов, то обов'язково попса. Можливо, я помиляюся в аналізі того, як вони мене сприймали, але факт залишається фактом, що їх вже немає разом з нами. Я би хтів подивитися, що вони сольно зроблять, бо пацани дуже обдаровані, талановиті, але трохи ліниві.

Дзвінка: А взагалі вони збиралися щось робити?

Кузьма: Ну, не знаю, Ростик збирається вже третій рік.

Дзвінка: Нові музиканти прийшли в команду, так?

Кузьма: Двоє, а ті четверо грали вже роки три, напевно, тому.

Дзвінка: Напевно, кожен, хто приходить, щось своє вносить. Що нові учасники внесли в музику "Скрябіна"?

Кузьма: Я не даю хлопцям вмішуватися в якісь такі "несучі" форми фундаменту, побудови. Тобто кожен аранжує свою партію під себе , але я то як би складаю в одне ціле. Тобто хтось таки мусить диктувати моду, бо вони джазові музиканти: як понаскладають, то самі потім будуть слухати. Дуже складно грають, а мають грати просто і доступно. Та їхня добра школа власне дозволяє добиватися такого результату, що людям приємно то слухати, тому що вони видобувають гарні звуки зі своїх інструментів.

Дзвінка: Хто або що надихало на написання пісень про кохання?

Кузьма: То роками тривало, я дуже давно хотів ті пісні написати, але, як я вже тобі казав, було три командири і всі на одному коні. Та ніяк не могли від'їхати кудась конкретно.

В голові затримувалися якісь такі моменти, от наприклад, з "Мовчати" конкретна історія є. Вночі наснилася така фраза "Давай виключим світло і будем мовчати" - реально воно красиво, тому що у мене особисто було дуже багато таких моментів в житті, коли ти лежав, чи сидів, чи стояв коло дівчини, знаєш... І ти відчував, що коли ти зараз щось скажеш, то зіпсуєш все.

Дзвінка: Я думаю, таке всім близько, тому пісня "пішла"...

Кузьма: Та', пісня пішла. І так само "Спи собі сама" - тобто можна розцінювати, що дядько просто пішов від своєї жінки на рибу, знаєш, чи там пити пиво і там "спи собі сама, коли біля тебе мене нема". А можна згадати фільм "Прівєдєніє", де була ситуація набагато серйозніше і виходило те саме. Тобто коли загинув - пам'ятаєш же цей фільм?

Дзвінка: Угу

Кузьма: ... коли чоловік загинув, він був біля своєї жінки віртуально, типу як дух і нічим не міг їй допомогти.

Дзвінка: Тобто тебе це надихнуло?

Кузьма: Ні, просто сама ідея в голові застрягала. Я не пам'ятаю навіть, що було сильнішим поштовхом для написання того всього. "Давай з тобою займатися любов'ю", то та фраза, яку я завжди хотів вміти сказати дівчині напряму, але ніколи не сказав, тому я ввів її в пісню.

Дзвінка: А є такі пісні, які присвячені комусь особисто, якійсь конкретній особі?

Кузьма: Є, звісно, але я не скажу ніколи:))

Дзвінка: Та й не треба казати! Скажи лише, чи тих пісень багато?

Кузьма: На "Натурі"?

Дзвінка: Ага

Кузьма: Три чи чотири.

Дзвінка: Непогано!

Кузьма: (до Оксани) Диви, зразу аналіз!:))

Дзвінка: (сміється) Наскільки "Натура" буде популярна, на твою думку?

Кузьма: Вона буде популярніша, ніж всі дотеперішні альбоми, тому що вона розрахована на ширшу аудиторію. Навіть по тому, як зараз публіка на концертах сприймає ці пісні нові, котрі вона чує в перший раз... от сьогодні подивишся! От скільки б її не було - ясно, що в Донецьку буде менше публіки, ніж, припустимо, в Києві - але ті, що прийдуть, вони будуть співати "Давай з тобою займатися любов'ю" з другого приспіву, "Спи собі сама", хоча ті пісні вони не чули.

Дзвінка: То тема ж кохання...

Кузьма: Так, воно кожному близьке та кожен по-своєму розуміє. І кожного пре взяти в тому участь.

Дзвінка: Скільки міст охоплює цей тур?

Кузьма: Десять підтриманих Оріфлеймом, великих міст мільйонників. Та десь п'ятнадцять міст поменше, вони постійно з'являються в графіку. Думаю, за моїми підрахунками, що ми десь до початку вересня будемо їздити. І на початку вересня буде в києві заключний концерт.

Дзвінка: Що вже цікавого встигло в дорозі відбутися?

Кузьма: Я чув цікаву рецензію на пісню "Мовчати" від ГАЇшніка. Ми їхали на автобусі та зупинилися біля поста ГАЇ, спитатися дорогу чи щось таке. Я там пройшов, знаєш, і мене один мент побачив і каже другому: "А, это тот парнишка пошёл, которого Билычка в клипе мучала!"

Дзвінка: Стосовно "Мовчати", то ти Білик запропонував з тобою заспівати?

Кузьма: Взагалі я розраховував, що "Натура" буде таким альбомом дуетів взагалі. Бо для того, щоби розказати про кохання, передати краще настрій, я переконаний, що треба, щоб передавали двоє людей. І з Білочкою то вийшло, тим більше, що ми такі старі вже колєгі та вона така публічна особа, що український народ в якийсь момент - там років п'ять чи шість тому просто відчував дискомфорт, якщо кожного тижня не з'являлась якась новина про подробиці її особистого життя.

Дзвінка: З ким ще хотів заспівати?

Кузьма: І Повалій вже була згодилася, і Ані Лорак, і Алібі я там хтів запросити... Але в кінці кінців Повалій відмовилася після виходу того кліпа.

Дзвінка: Не захотіла, як Білик в кліпі...

Кузьма: ...зі мною в ліжко так само:)) Думаю, що просто ефект першості в Україні дуже гостро сприймається. Кожен має бути першим, тоді то круто. Навіть всі наші премії - в Росії нема такого - а тут от перша група - супер! Друга - то вже таке знаєш... І от після виходу того кліпу вони відмовились. Подзвонив Ліхута і сказав: "Сорті, Кузьма."

Дзвінка: Тому ти інших теж вирішив не чіпати?

Кузьма: Я вирішив з іншими не робити, бо відчув, що буде нездорова така конкуренція. Знаєш, воно між жінками якось...

Дзвінка (згадала, що сьогодні день Журналіста): А тепер нескромне таке... Побажай щось нашому сайту хороше - зауваж, у нас над ним лише дівчата працюють!:))

Кузьма: Я хочу до вас в сайт!

Дзвінка: Завжди чекаємо! Це було побажання?

Кузьма: Тільки фадієзів - ніяких бемолів не треба, бекарів теж. І такої актуальної інформації, яку реально цікаво читати. Бо я заходив пару раз, ну... класно!