Гурт «Lюk» грав і за полярним колом

З презентацією нового альбому «Мамина юність» приїздив до Тернополя харківський гурт «Lюk». Музиканти відіграли концерт у пабі «Хмільне щастя», що у ТРЦ «Подоляни». Слухачі на концерті пускали мильні бульбашки і підспівували вокалістці Олі Герасимовій. Музикантам сподобався Тернопіль і публіка на концерті. Втім, на сході України виступи гурту «Lюk» відвідує більше слухачів.

– Олю, ви вперше у Тернополі? Яке враження на вас справило місто?

– Так, ми усі вперше у Тернополі. Місто нам дуже сподобалось. Ми приїхали сюди з концерту у Хмельницькому і бачимо, що Тернопіль значно гарніший. Ми ходили Театральною площею, там, де стоїть пам'ятник Пушкіну. А потім ще зайшли на острівець закоханих у парку. Ну дуже мило! Там ще на мостику замочки повішані. Такі дрібниці насправді дуже приємні.

– Ви приїхали до нас із презентацією альбому «Мамина юність». А як ваша мама зреагувала на вихід цього диску?

– Моя мама зараз в Італії і вона ще не чула нашої нової платівки. Але щодо моєї творчості загалом, то вона каже: «Олю, навіщо ти цим займаєшся?! Що це таке, трудової книжки немає!» Ну ви ж знаєте мам! Вона хоче, щоб я десь працювала, щоб у мене була потім пенсія. А я кажу, що не можу ходити на роботу в одне і те ж саме місце щоранку. Може це я така людина, але ось так мені нудно. Мені більше подобається такий графік, який є у нас. А альбом ми так назвали тому, що подумали, що це буде трохи посилання до ретро, до минулого. Хоча мамина юність – це те, що стається зараз, те, що стається завжди. Ми дуже любимо цей альбом. Це, напевно, наш перший альбом, яким ми повністю задоволені.

– А як швидко вийдуть кліпи на пісні з нового альбому?

– Чесно кажучи, ми стільки грошей витратили на запис альбому, що навіть і не знаємо. Звісно, вони будуть, і в нас вже є кілька пропозицій. Вже є режисери, які хочуть знімати, але чомусь всі хочуть робити відео на одну пісню – на «Мітхун Чакроборті». Чомусь вона їх надихає. В будь-якому разі, влітку ми знімемо два кліпи, один з яких вже у стадії розробки. Швидше за все, вони з'являться восени.

– Вас більше знають на сході країни. Зараз ви почали їздити і заходом. Чи відрізняється реакція на вашу музику на сході і на заході України?

– В принципі, у нас публіка однакова. Відрізняється лише кількість. На сході на наші концерти приходить більше людей. А наші слухачі схожі внутрішньо. Я думаю, це питання часу і за певний час ми і тут будемо збирати більше слухачів. Ми на це зовсім не ображаємося. Адже просто про нас тут менше знають. Якось так склалося, що нас сприймають чомусь як московський гурт. Кілька років тому в нас був концерт у Києві і на афішах написали: «Гурт «Lюk», Москва». Нам здається, що це – наслідок комплексу великого брата, який є у всіх українських ЗМІ та на радіостанціях. Перший наш альбом був повністю українською мовою і його чомусь ніхто не видавав. Але як тільки в Москві його видали, нас помітили в Україні. Чому так – ми не знаємо.

– Ви берете участь у багатьох музичних фестивалях. Де сподобалося грати найбільше?

– Минулого року ми виступали у Литві на фестивалі «Be together». Грали також у Білорусі, Росії, Польщі. Але в Польщі – то були більше літературні фестивалі. А ми не дуже любимо фести, де є такі «солянки». Щодо фестивалів, де суто ми брали участь, то це були «Стереолето», «Наши в городе» та інші. Ми тільки в Україні не грали. «Be together» – це взагалі відмінний фестиваль, який проходить на кордоні Білорусі, Польщі та Литви. Нас дуже вразила музика там! Ми навіть грали за полярним колом. Це був фестиваль в Норільську «Таймырский кактус». Також було дуже цікаво. У нас будь-який музичний фестиваль викликає цікавість. От лише не встигаємо погуляти по містах, в яких ті фестивалі проводяться.

– У вас досить-таки напружений графік. А що ви робите, коли випадає вільний день?

– Робота музикантів – це також задоволення. Ми ж не вугілля розвантажуємо! І зазвичай лукавлять ті музиканти, котрі кажуть, що їхня робота – дуже важка. Напружений графік у нас лише під час гастролів. А в інший час ми катаємося на велосипедах і робимо те, що роблять усі звичайні люди.