Тартак, «Сльози та соплі»: надприродна сила тепла

Цього року зима вдалася на диво безсніжною і зовсім не холодною, але не варто турбувати богів, вони тут не винні. Цьогорічні морози розтопила надприродна кількість сліз та сопель, вилитих на українську землю гуртом «Тартак», котрий і відігнав сніги на південь, навіть не задумуючись над тим, який це подарунок для дітей негритянських та азіатських країн до нового року.

Де-факто, «Сльози та Соплі» (5-ий повноцінний доробок) – перший альбом, де лідер гурту, Сашко Положинський, співає. Інколи це дивує («Інґліш сонґ») і трохи подразнює ніжне вушко, налаштоване на сопливий музон. Проте є пісні, як то «Я не знаю», «Воно», «Забуватиму тебе повільно» чи «Омана», де неоркестровий, але достатньо прилизаний голос звучить досить органічно. До речі, щодо органічності, із загального контексту не випадає жодної пісні, всі, безперечно про кохання, хоч і не усі сопливі:
«До біса мрії! До чорта сни!
Зловлю тебе в лісі, прив’яжу до сосни!
А як для твого кохання і цього замало –
Заклею скотчем рота, щоб не жувала...»

Але пісні надзвичайно різноманітні, тут є і еґоістичні нотки: «Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! / Головне, щоб я став коханням останнім!», тут же і повна їх протилежність: «Я так хочу, щоб ти була щасливою! / Хай не зі мною, а з кимось іншим! / І хай на тебе любов чиясь хлине зливою! / А я вже свою майже знищив…»

Безперечно, платівка розрахована на молодіжну аудиторію: тут немає набридлих тем про тещ, які безперечно також стосуються загальної тематики кохання, хоч вже і його останньої стадії (а в нього взагалі є стадії?). Проте, є перехідна стадія, себто кулінарна – в цьому випадку соліст і автор текстів Сашко Положинський виступає в ролі постраждалого шлунку від вправної кулінарської руки: «Я може міг би навіть вмерти / За всі твої смачні десерти!»

Не дивно, що на альбомі пісень про кохання, більшість – лірика. Ще до виходу альбому телемани мали змогу переглянути два кліпи, зняті на підтримку цього альбому – «Омана» та «Я не знаю», причому останній є просто таки шедевром, як із «картинкою», так і без. Лірика – сильна сторона «СТС». До речі, не лякайтеся цього скорочення, це аж ніяк не прихована реклама московського телеканалу, тим більше, якщо вас вже так непокоять стереотипи, скорочувати можна і «СтаС».

Альбом довершує перфектна обкладинка, на титульній сторінці якої, крім сліз, здається, скрапують ще й краплинки крові, але і їх не шкода «Тартаку» заради кохання і акліматизації України до сльозливо-сопливо-теплої погоди. Проте, будемо сподіватися, магічну силу альбому вдасться таки трошки призупинити і у нас таки вдарять морози – краще вже пізно, аніж ніколи.

Трек-лист:
1. Помирає Твоя Любов
2. Без Тебе
3. Інґліш Сонґ
4. Омана
5. Я не Знаю
6. Не Варта
7. Кулінарія
8. Вечір Осінній
9. Дай Себе
10. Ти Дуже Гарна…
11. Поп Корн
12. Воно
13. Мені Все Одно
14. Забуватиму Тебе Повільно