Вадим Красноокий: "умови для створення музики у нас поки що... суцільна антисанітарія"

- Нещодавно всі святкували рік, що прийшов - рік собаки. А як Ви святкували? Чи разом з гуртом?
Часто буває так, що святкуємо разом з гуртом, оскільки граємо новорічні концерти. Але цього разу вдалося зустріти Новий рік у колі сім’ї.

- Які у гурту Мед Хедс XL плани на майбутнє?
Написати багато класних пісень, відіграти багато феєричних концертів, стати однією з найпопулярніших у світі груп.
 

- Чи хотіли б Ви повернутися до старого стилю? І чому так кардинально Ви змінили свій музичний напрямок?
Я почуваюся достатньо вільною людиною, особливо у творчому сенсі. Якщо я граю якусь музику, то можна впевнено сказати - тому що саме таку і хочу. Повернення до "старого стилю" означало б повторення вже зробленого, і мені це не цікаво. Я використовую деякі елементи музики, яку ми грали раніше, у теперішній, але відмовитися від усіх інших ідей та можливостей, які є тепер, заради ностальгії по минулому - не маю жодного бажання.
Ми не змінювали свій музичний напрямок кардинально в один момент. Достатньо послухати всі наші 5 альбомів один за одним, щоб зрозуміти - зміни у музиці відбувалися постійно, йшов здоровий творчий пошук. Просто на певному етапі це перестало вкладатися в рамки одного конкретного стилю, придуманого іншими музикантами, і перетворилося в особистий стиль групи. Що справді відбулося раптово, так це розширення складу групи за рахунок духової секції. До студійної співпраці ми духовиків запрошували і раніше, але настав момент, коли вони знадобилися нам на концертах. Причому відразу троє.

 

- А чому ви взяли до себе три нових музики, а додалося всього дві літери X та L? :)
Ці літери не означають ініціали музикантів. Формально, вони означають збільшення розміру групи. Але понад усе, проводять межу між рокабільним тріо, яким люди звикли нас бачити у минулому, і оркестром, що створює свій власний стиль сьогодні.



- Що спонукало Вас почати співати українською мовою?
Спочатку - схильність до експериментів і творчий пошук. А потім сподобалося. Українська мова має багато переваг. Вона дуже мелодійна, має своє особливе приємне звучання. А ще вона свіжа - сучасну поп/рок музику українською виконувало не так вже й багато музикантів (принаймні порівняно до інших мов). Тож вкладаючи українську наприклад в регі-композицію отримуєш щось принципово нове.

- Що з україномовної музики Ви слухаєте? Минулого року багато гуртів понавипускали купу альбомів, чи є якийсь один, що вразив Вас найбільше?
"Вразив" - це дуже сильне слово, я можу його використовувати всього лише до кількох виконавців, які найбільше вплинули на мою власну музику за весь час. Що ж до нових альбомів українських музикантів, вірніше було б сказати, що деякі мене порадували або приємно здивували. Власне, українських альбомів в минулому році справді вийшло чимало, і вже один цей факт дуже тішить - українська музика розвивається великими темпами, незважаючи на те, що умови для створення музики у нас поки що... суцільна антисанітарія.

- Чи часто Ви відвідуєте різні концерти і паті? Який з концертів вітчизняних гуртів можете пригадати?
Світські тусовки мене не дуже приваблюють, але бувати там інколи є причини. На концертах хотілося б бувати частіше, але не завжди є час. Тому намагаюся поєднувати одне із іншим, наприклад слухати групу на презентації її альбому :) - так за останні кілька місяців слухав ТНМК, Мандри та Гайдамаків. Зрештою, в мене є ще одна чудова можливість бувати на концертах українських груп - це коли ми самі виступаємо в "солянках", на фестивалях - завжди намагаюся це використовувати, щоб почути ще когось, тому бачив живі виступи напевно всіх найвідоміших українських груп.

- А який Ваш виступ запам’ятався найбільше? Чим саме?
Насправді, незважаючи на те, що в мене за плечима може десь із півтисячі концертів, я пам’ятаю значну частину з них. З часом змішуватися у пам’яті починають хіба ті, які ми грали в якомусь клубі регулярно - вони потроху зливаються в один великий концерт. А так - кожне місто, кожна аудиторія, кожна сцена має свій присмак, а якщо ще згадати, що ми чимало виступали в різних країнах... Іншими словами, виділити якийсь особливий виступ важко, тому що всі вони особливі.
Хіба що, осторонь стоять мої спогади про виступ на Майдані Незалежності в другий день помаранчевої революції. Це було щось зовсім надзвичайне, такої публіки як там і тоді я не пам’ятаю ніде - таке емоційне піднесення, такий позитив, така сила...



- З Вашої пісні "Money" можна сказати, що для Вас матеріальні цінності важливіші за духовні? Чи так само з музикою? Для Вас музика - це спосіб заробітку чи стан душі?
Якщо йдеться про пісню "Гроші" з нашого останнього альбому, то вона взагалі не про гроші, як такі. Вона про ілюзії матеріального світу, які засліплюють всім нам очі, заважаючи побачити найголовніше і справжнє. Про полон, в який ми здаємося добровільно. Про чужу гру, в яку ми граємо з великим азартом, але дедалі більше програємо. Це дуже об’ємна тема, яку можна освітити з багатьох сторін, в тому числі написати багато пісень. Власне цього від мене і варто чекати, "Гроші" - лише одна з них.
Що до решти запитань, музика - це моя гра, в яку я граю за встановленими мною самим правилами. Це є процес, який мене розважає, приносить мені задоволення, а також допомагає шукати відповіді на найважливіші життєві питання. Матеріальні цінності - ненадійна річ. Вони можуть з’являтися і зникати в один день, і їх не можна забрати з собою. Тому я не ставлюся до них надто серйозно. Просто користуюся коли маю таку можливість.

- Безперечним успіхом Мед Хедс можна назвати пісню "Надія Є". Це став своєрідним символом Вашого гурту. Чи припускаєте Ви, що в наступному альбомі частина пісень буде своєрідним клоном до "Надії Є"?
Дивлячись що називати клоном. Пісня "Надія Є" - це підказка для того, хто хоче вибратися з халепи, хто хоче роздивитися промінчик світла в темряві своїх проблем, хто хоче стати сильнішим, придати своєму життю новий напрямок руху, і зрештою просто бути щасливим. Багато людей особисто дякували мені за цю пісню, стверджуючи, що вона їм серйозно допомогла. Але чи всі довкола щасливі? Очевидно, що до того дуже далеко. А отже 10, 100 і навіть 1000 пісень з подібним настроєм і з подібними думками не будуть зайві. Інша справа, що треба шукати нові слова, нові образи, нові форми, і зрозуміло - нові мелодії.

- Які кольори для Вас рідніші синій та жовтий чи червоний та чорний і чому?
Мені особисто найбільше подобаються синій та чорний кольори, але це не стосується жодного прапору.

- Чи була у Вас практика співу повстанських пісень? І чи не хотів би Ваш гурт переспівати кілька повстанських чи стрілецьких пісень?
Я не дуже знайомий з цими піснями, відповідно планів їх співати наразі нема. Але все можливо, адже скажімо років із 5 тому я й не здогадувався, що займуся переробкою народних пісень.



- Чи багато Ви читаєте? І що саме?
Раніше читав набагато більше, але трапляється таке зі мною і зараз. Читаю різне. Інколи дозволяю собі щось розважальне, а буває література духовного чи езотеричного спрямування.

- Кого Ви могли б назвати символом сучасної української літератури? І який твір з сучасної літератури Вас вразив Найбільше?
Символи не беруся визначати, бо читав для цього не достатньо багато. Пам’ятаю, що сподобався Андрухович.

- Як Ви ставитеся до матюків у літературі? Чи очікувати їх у Вашій творчости?
Особисто я не маю табу, мене матюки в книжці чи пісні не примусять червоніти, особливо коли використані доречно та зі смаком. Що ж до моїх власних пісень, наразі використовувати в них матюки я не планую. Але творчість - річ спонтанна, планування тут працює не завжди.