— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
концерт(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
Стьопа(+),
текст пісні(+),
Україна(+),
фото(+),
Юрій Андрухович(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Річ у тім, що ми з вами маємо до діла з наковою розвідкою, а не з популярним текстом. Подивіться тексти з археології, культурології, етнології тощо. Такі тексти читають фахівці з вищою освітою або старші студенти. Для них не повинно бути "якщо хтось чогось не зрозуміє". Якщо хтось чогось не розуміє, то читає популярну літературу, а як береться до фахової літератури, то має розуміти або, принаймні, знати, де є пояснення. Ця робота писалася до солідноого альбому, виданого накладом 500 прим. виключно для фахівців і колекціонерів. Я її тут виклав, аби всі охочі могли ознайомитись. Ці охочі, як правило, мають відповідні знання, а інакше - читають Дмитра Степовика. Я вам ще раз вдячний за увагу і залюбки відповім на всі ваші питання.
ікона не сільська, але напевно - селянська
теорія напевно має свої вимоги, але як хтось зрозуміє назву статті, в якій головне слово без англомовного відповідника. Треба знайти найточніший, але не подавати український як найунікальніший.
Красно дякую за уважне прочитання. Але не все, що робиться в США з перекладами, добре. І далеко не все відповідає настановам теорії перекладу. Нинішня теорія перекладу вимагає реалії зберігати. Крім того, в США village відрізняється від українського поняття "село". Ще й ікона не сільська, а саме хатня, бо нема такого поняття, як "сільська ікона" чи "ікона в селі". Українська "хата" як специфічно організований космос є національною реалією. Бо хата - не просто житло, а організований простір. Ще раз дякую за увагу.
Пане Герасимчук, де взявся термін "домашня" ікона замість "хатня ікона". Чи Вам відомо, щоб він використовувся в етнологічній чи іншій науці перед поч.20000-х років. Він мене збиває з пантелику і вводить в дискомфорт.
Пане Герасимчук, цікава і змістовна рецензія на не менш цікаву і важливу книгу «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини... Але Ваша рецензія не позбавлена огріхів, на які не витримую і реагую. Якщо Ви цитуєте дослідження із книги "Ікона Шевченкового краю", то я була б Вам вдячне за посилання (згідно логіки авторських прав). Ви також не зазначаєте цю книгу в бібліографії. Сподіваюся, не навмисно.
На мою думку: в польовому дослідженні української селянської хатньої ікони ніхто не пішов глибше чи ширше, ніж автори "Ікони Шевченкового краю". Напевно з тої причини, що один із них – Микола Корнієнко – професійний етнолог і музейник.
І трохи докору: якщо автор Народної ікони Середньої Наддніпрянщини... і Ви як автор матеріалів про книгу пишете аж так „цивілізаційно”, тобто в певному глобальному контексті, то мусите бути позбавлені дрібної неточності. Інакше – завеликий перепад. Що значить – серед перших колекціонерів були Івн Кулик? А століття перед тим? А навіть друга половина ХХ століття на Черкащині – колекція Івана Кулика не порівняєш із колекцією ікон, що зібрали Галина і Микола Корнієнки (тепер зберігається в Черкаському обласному краєзнавчому музеї). Не можна про це не знати, а тим більше замовчувати, навіть якщо комусь дуже хочеться. І все можна розповідати, як хто починав збирати народні ікони, але всі знають, що головним джерелом знань і ПЕРШИМИ були Корнієнки. Якщо не говориться правда, то чому писати вигадки в такому серйозному пречудово укладеному і видрукуваному видання.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Вона не конче селянська, бо село - місце її функціоналоьного використання, звідси й сільська. А селянське - це те, де суб'єктом творення були селяни, а з іконою усе не так однозначно