ну це ясно, що "Сутінки" це така собі "підліткова жуйка", яка чомусь у мене викликає асоціації з нєзабвєнною Анжелікою )))))
АЛЕ не розумію, чому Маєр мала дотримуватися міфологічної точності у зображенні вампірів, це ж її власний художній твір, де вона господар.
а про частковий плагіат – це взагалі смішно (див. інтертекстуальність і все таке :)
от Роулінг теж звинувачували, що вона запозичила багато в Урсули ле Ґуїн, ну але я думаю це ніяк не впливає на любов фанатів і популярність Поттера.
а основний секрет успіху "Сутінок" як на мене це якесь дуже реальне і близьке багатьом зображення шкільного і домашнього життя підлітків, ну і звичайно неземна-нереально любоффффф )))))

Бачу роман не залишив людей байдужим. Хтось критикує, хтось робить схвальні відгуки. Спробую і я написати свої враження, позаяк кілька днів тому прочитав "Етимологію крові". Загалом роман залишив неоднозначні враження.Серед тих моментів, які сподобались відзначу легку, красиву літературну мову авторки. У романі немає якихось постмодерністських "випендрьошів", авторка не зловживає суржиком, сленгом та матюками, як це часто роблять в своїх творах сучасні письменники. За це їй честь і хвала! Також роман пробуджує в читачів інтерес до свого родоводу. Сам давно цікавлюсь своїм родовом, тож піднята тема є для мене цікавою і близькою.
Тепер з приводу тих моментів, які не справили позитивного враження.На мою думку в романі відсутні по-справжньому цікаві і нестандартні герої. На жаль жоден герой роману мені не сподобався. В тому числі й головна героїня Ярослава, що протягом усього твору змінює кавалерів як перчатки і при цьому гуляє переважно з одруженими та набагато старшими чоловіками. Не знаю, як іншим, а мені читати про сексуальні стосунки 17-річної дівчини і 50-річного одруженого мужика якось незвично і неприємно. Не буду називати це збоченням, але виглядає це якось дивно, неприродньо й непривабливо. З одного боку в романі велику увагу надається темі кохання, а з іншого в творі за великим рахунком немає жодної романтичної лінії кохання, де б воно виглядало дійсно справжнім та високим. Складається враження, що герої твору більше насолоджуються фізичною складовою кохання, в той час як духовно складова кохання в любовних історіях розкрита слабо. Принаймі я її особливо не помітив. Інколи авторка зловживає еротичними описами. Ну ще нічого якщо йдеся про чоловіка і жінку. А от епізод в якому описується як Ликера ласкає інтимні органи своєї пачериці Гані, а та стогне від задоволення – нагадує типові еротичні оповідоння на тему лесбійства, яких достатньо на відповідних сайтах. Це вже виглядає ну зовсім непривабливо.

Шили, навіть відбитки пальців "відкатали" й витребували характеристики з місця роботи, від сусідів, з клубу карате і від психіатра (чи все гаразд у бабці з головою і чи не буває в неї нападів безпричинної агресії). Але допомогли дівчатка з нічного маркета, які ту тітку добре знають, бо вона щовечора повертається так пізно й купує крупу на кашу для свого пса. Продавщиці підтвердили, що хлопців було троє й що вони відразу пішли за тіткою. Ну, а хлопцям все-таки -сподіватимемось! – запізніло пробуджене сумління не дозволило настрочити на тітку заяву за "тяжкі тілесні", адже ж тітка на них не настрочила за свою штопану потилицю... Отакий анекдот.

The Shoves – Были лучшими... Рольова модель – кучка с гитарами и все...

Девушки в конце с голосами серен очень понравились...

ну все равно The Shoves – rules!!!!!!!