:)))))
Думаю, що така доля спіткала не тільки Вас :)))
Я мріяв бути науковцем :) але занадто дієвий характер вимусив стати керівником та організатором :)

Не можу сказати, що школа мені мало дала, вона дала рівно стільки, скільки я спроможний був взяти.

Дякую..))))Якраз зараз на уроці трудового виготовляємо ляльку мотанку.))А ще існує така легенда що коли ляльці мотінці зробити очі то в неї вселиться злий дух..))))А також в неї не можна в її голову всовати голки..)))А також як виготовляєш тулоб теж не можна користуватись голкою та ножницями..))))))

Доброго дня.
Згоден з Вами з приводу того, що саме особистість вчителя часто є визначною у процесі формування відношення дитини до того, чи іншого предмету.

Але будучи реалістом та практиком, можу Вам сказати, що ми не знайдемо таких вчителів для кожного класу. Це просто не реально. Справа не лише в мотивації або платні, просто справжніх спеціалістів, які обожнюють свою справу і до того ж можуть її доступно викладати занадто мало.

Що ж до методології, то Ви помиляєтесь. Методологія визначає те, що вчитель буде давати дитині. Наприклад, мені не повезло з вчителями. Але коли я, у 8 здається класі, почав читати "Дон Кіхота" то був просто вражений цим твором, дочитав його весь і до сих пір вдячний тим, хто поставив його в програму. А от прочитавши "Собор" О. Гончара, то думав зовсім інше про людей які складали програму :)

Тому вірні критерії при формуванні навчальної програми є справою більш ніж важливою. І ті хто зараз її складають, на свій "суб’єктивний" розсуд, користуються тим, що громадськість просто не розуміє всієї важливості цього процесу.