— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
концерт(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
Стьопа(+),
текст пісні(+),
Україна(+),
фото(+),
Юрій Андрухович(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Ваша "стаття" – суцільне невмотивоване хамство, так зрозуміліше ?
– Пасіба, Ви настаячій Кемінгуей
я не збираюсь "фантазувати" на тему -- "що ж їй не сподобалось?", бо окрім не дуже не розбірливих (як для мене) запитань, я вважаю, що одразу не отримав конструктивних зауважень
"не зрозуміло" пишеться окремо
Виступ і справді був недоречний, але це не робить доречнішим обсмокрування кольору штанів соліста (врешті він був таким, яким є, і виступати його запросили) в "репортажі" з вечора пам"яті.
Щодо лірника. Цей концерт жваво обговорюють ще і на цьому сайтові http://www.pisni.org.ua/news/5 03.html , але ні там, ні тут я особисто не прочитав жодного поганого слова у бік Сашка. Натомість "Артіш" компліменти вигрібає всюди.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Чомусь автор статті практично не говорить про читача, точніше про численних читачів книжок двотисячників, які не гірше за багатьох критиків та рецензентів оцінили творчість Цілик-Чеха-Бабкіної-і-ко і визначили їх місце на своїй книжковій поличці.
Звісно, серед таких читачів навряд чи є ті, хто старший за авторів, проте вони з великим інтересом поглинають літпродукт двотисячників. І навряд чи їм потім буде приємно читати в рецензіях значно старших дядь і тьоть, що те, що вони залюбки читали – насправді стоїть в літературі на "сумнівному щаблі". Бо їм справді близько і зрозуміло те, про що пишуть молоді автори, це шматочки з їхнього життя, весело та цікаво описані.
Просто, як на мене, слід розмежовувати професійну критику товстих журналів, місія якою – визначити місце твору у літературі загалом, і журналістські рецензії, місія яких – поінформувати про книгу та певний контекст довкола неї, визначити цільову аудиторію твору тощо.