Коли йдеться про волонтерство (яке дуже поширене на фестивалях), про гроші говорити не варто, так само члени журі на фестивалі "Червона рута" працювали безкоштовно. Але ці речі наперед узгоджувались.
А коли ти кожного дня ходиш на роботу, і тобі даються обіцянки, котрі врешті не виконуються, а в певний момент взагалі переходиться через будь-які межі - це інша історія, історія обману і вседозволеності з повною впевненістю того, що все залишиться замовченим і безнаказаним.
Більше того - тих дій виявилось замало, Мирослав Мельник вже був на зустрічі з моїм новим директором. Мета візиту - розповісти, яка я підступна. От тобі і патріотизм, і людяність, і вдячність.

Бачте, дещо абсолютно не співпадає, і насправді мені дуже цікаві інші думки. Адже це все - суб"єктивно, а в кожного, як відомо, є на все своя думка:)) Дякую за прочитання! Мені видається, говорити про книжки - це приємність, тому й вирішила створити щось таке, що близьке нам, дівчатам-жінкам:)) Гуртуймося!

Господи, це ви до кого так, Ліно?:(

я працювала на фестивалі у Запоріжжі, у 1991 році (грошей не платили,волонтером,за житло та їжу та відвідування концертів), потім працювала у дирекції в 1994 році.
Так, погоджуюсь, сімейна фірма проводить фестиваль.
перший-другий фестиваль були кльові, а далі покотилось.
основним спонсором завджи була Кока-кола, державна підтрима на папері.
цього року дуже здивувалась,що фест проходив у оперному театрі, таки склалось враження,що держава підтримала.
але сам фест уже не той.
країна мрій та трипільське коло набагато цікавіші.