— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
концерт(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
Стьопа(+),
текст пісні(+),
Україна(+),
фото(+),
Юрій Андрухович(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
пані Маріє, я зробила помилку, ага. Але ви теж зробили щонайменше дві, допоки мене коментуєте - то може замість перейматися моєю самооцінкою, варто глянути на себе уважніше? :) Щодо якісної мови - таких помилок можна знайти по три на сторінку в багатьох дуже шанованих українських авторів, котрих тепер відносять до української класики. Їхній внесок в розвиток мови від того став менш значущим? ні, не став. Крім того, за час роботи в різних виданнях (починаючи від івано-франківської газети "Світ молоді" в 2000 і завершуючи цією статтею, бо на Сумно.ком теж є редактор, і це людина дуже розумна та начитана) ви перша виправили мені це словосполучення. Даруйте, чомусь напрошується висновок - чи аж так це важливо? :) гарно, що ви виправили мене, тепер я буду знати як правильно. Але про всяк випадок скажу - ви обрали все ж не найкращий шлях самоствердження )
Перепрошую, але я не заявляла, буцімто знаю ВСЕ. А от ви зізналися, що пишете "якісною цікавою мовою". Якби не така висока самооцінка, я б і не доскіпувалася. :)
І порівнювати ви б мали не слова "пригода" і "нагодитися", а власне "пригода" і "НАГОДА". Нагода - випадає, трапляється; у пригоді - стають; нагодитися - це якраз не в пригоді стати а трапитися, прийти, з'явитися причому несподівано...
Що ж до "повіситися" - звісно, кожен сам робить для себе висновки. ;)
Та я б радше радила Вам перечитати, наприклад, "Як ми говоримо" Антоненка-Давидовича; або ПРОчитати, якщо Ви з якихось причин не зробили цього, очікуючи видачі "синьої карточки".
мабуть, тепер мені треба повіситися, бо прийшла людина, котра все на світі знає, і звернула мою увагу на помилку. оууу :))))))
а взагалі - я не маю під рукою ніякого канонічного словничка, але поки не звірилася - знаючи значення слів "пригода" і "нагодитися" продовжу, з вашого дозволу чи без нього, думати, що стають все ж в нагоді.
...практичну дипломну роботу з журналістики Ви захистили, диплом, до якого так злегка зневажливо ставитеся ;) - отримали, а що "стають у пригоді", а не "в нагоді" так і не знаєте :-/
Повторюся: Не вірю!!!:) На мою "дядьківську" думку, для подібного креативу слід було б вибрати якийсь інший образ. Вкладати у вуста "дитини" слова типу "пройоб" і "ояєбу", це, НМД, несмак. принаймні я б не хотів, щоб мої діти у дошкільному віці вживали подібний лексикон. Вибачте, але це моя особиста думка.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Помилки роблять усі, але не всі при цьому дають собі високу оцінку. ;)
І знаєте, Антоненко-Давидович був точно вже не менш розумний і начитаний, ніж Ваші редактори (це я кажу НЕ для того, щоб їх образити, просто я вважаю, що до думки Антоненка-Давидовича теж варто дослухатися).
Щодо мого "самоствердження"... Ну, все-таки Ви журналіст, а не психолог, тому не дивно Вам помилятися в оцінці моїх мотивів.
А насправді, мені прикро, що люди втрачають відчуття мови.
І не так мене хвилюєте Ви чи хтось там інший зосібна, як те,
що це все в публічних виданнях, а потім на них, як на шанованих, авторитетних посилатимуться інші і т.д... І ніхто вже не задумуватиметься, як правильно.
Звісно, як ви кажете, іде розвиток мови. Але не кожна зміна - це розвиток.
У своїй статті Ви теж не одну й не дві помилки зробили. Але я не редактор, щоби все виправляти. Якщо Ви десь кому пропустили чи написали разом слово, яке має писатися окремо, абощо - то це ще не так страшно.
А от "стати в нагоді" - це вже симптоматично.
Є й інші слова, які, як на мене, вжиті недоречно, але це може бути тільки моє особисте бачення чи вподобання. А я не вважаю своє чуття мови настільки безпомильним, щоб нав'язувати його іншим.
Тому я звернула увагу тільки на той вираз, щодо якого я можу послатися на визнаних авторитетів.