Класно! :)
Нормальне кіно, я навіть плакала. А щоб з мене сьозу видавити, треба мене по-справжньому розчулити.
:) є в кого вчитись ;)
Я його подивився! :) Хе. Твоя рецензія трохи навіть козлить це кіно :)
Але насправді воно доволі миле. І я би не сказав що в ньому нема глибокої філософії. Хоча все залежить від того що розуміти під глибокою філософією.
В цьому фільмі, на мою думку, дуже цікаво показана американська сім"я. По перше дітей у них не мало. По друге вони живуть на широку ногу на зп одного тата репортера/обозрєватєля (показані американські споживачі). По третє жінка віддаєтья материнству. По четверте – ця неймовірна тварюка.
Ще мені, як людині без тварин, незрозуміло як вони піддались на такий мазохізм з тим собакою :) Тобто для мене це була наочна демонстрація того що я не розумію.
Ось... не знаю що ще сказати. Словом тема собаки у сім"ї розкрита :)) Ну хоча б однієї ;)
Умови майже склалися. Тікі фордів (і багато чого іншого) Україна не виробляє...
Я не дивилась попередных серый і не читала книги, та фільм всеодно не зрозуміла, тисячу ізвінєній але я сподівалась на більше, я мягко кажучи трохи розчарована)))
Після перегляду у мене було велике розчарування, хоча вже згодом думала про фільм і усвідомила, що багато сцен мені сподобалися, було кілька справді кумедних сцен (Наприклад, коли Гаррі вирішив піти на бал з кимось справді класним, і наступний кадр – він з Луною, яка вбрана у пришелепкувату сукню :) ну і багато інших.
Я "ображена" на режисера за спалення хати Візлі, за зав'язування Джіні шнурків на кросівках Гарріних...за абсолютне нерозкриття кохання Гаррі і Джіні...
Але треба розуміти, що фільм має триматися купи, має сприйматись навіть якщо глядач не дивився попередні частини і не читав книжки...
Проте я б орієнтувалася тільки на поттероманів – нас же багато!
ну, і мені є чого повчитися в Іри
а взагалі в нас вчителі однакові :)