та на свій сором я так і не спромоглася це інвю продати. вже й не знаю, який тут слід смайлик ставити)(
Словом, тут, як на мене, найцікавіша частина. А іншу, менш рафіновану, я дала у черкаську газету, яка не має сайту. Хочете - давайте мило, надішлю)
У мене є знайома журналістка, яка перед інтерву ніколи не читає чужих розмов з цією людиною до якої іде і не готується до балачки. Каже, що вже по ситуації уявляє собі, наче перед нею не зірка, давня знайома, яку вона давно не бачила, тож запитати завжди знайдеться про що. І отакі дурні розмови про життя-буття і всяку нісенітницю, як на диво у неї виходять просто бомбезні. Вона таким ином провокує людей на простоту відповіді. Часто таким чином і ловить сенсації... :)
п.с. а де можна почитати цілу розмову? (киньте лінка у приватне повідолення якщо не шкода)))
Агресивним він мені не здався. Розповідав ще про свою дружину, багацько такого, що не використала тут, а дала в інше видання. Все було нелегко радше через те, що я не знала, що питати, і часом ставила якісь дурнуваті запитання))) Його це тішило, мабуть... і провокувало на відвертість)
Дякую за відгук!)
І як вам тільки вдалося розвести Чубая на розмову??
давно вже не бачила, щоб він спокійно розповідав про свій побут і творчість.
Востаннє я його бачила в нетверезому стані і дуже агресивного.
Автору зарах! Файна розмова вийшла. Хоча знаючи Чубая, моливо і не все так легко було як читється :)
піздніше)) Галочка-Галочка ))))
шапку мені дід мороз приніс )) гг
Вікторіє, варто було б тут давати усе;)
вершки - то добре, але мені видалося воно малим, бо від чубая дійсно мало коли шось можна отримати )