перша фотка має бути на самому початку - і вступу не вистачає:)
Цікаво, скількох цих так званих "письменників" Голодомор торкнувся особисто, тобто чи торкнуло це питання їхні душі, чи занурилися вони в його осмислення так, як про це принаймні говорить Президент або зробив свої висновки Жолдак за Баркою. Звичайно, відчути весь жах тих лихоліть - це ж не забігти на перекуску в МакДональдс. Але цим макдонадчатам - "потенційним нобеліантам" більше, вочевидь, і не дано.
За Жданом, усі, хто письмово стьобається зі своїх сусідів -письменники. Думається, в усьому світі письменниками називають людей іншої професії - тих, хто осмислює цей світ і людину в ньому. Нігілісти закінчують тим, чим колись закінчив Базаров. Базаровщина охопила літературу, хай і в оновленому вигляді, додавши епатажності, стьобу etc. Та однаково до мистецтва така "література" не має ніяковісінького відношення.
На рахунок голодомору - даремно так. Можливо комусь і навіюється радянський союз, а мені, як представнику нового покоління, те, що за останні роки торкнулись такої болючої теми і про неї заговорили більшість людей вносить тільки повагу і тремтіння в серці, коли усвідомлюеш весь жах минулих подій. То є не так для нас, як для дітлахів, які виховуються на українських цінностях, а не на наркоілюзорності, як в деяких книгах "новітніх письменників".
Не культивуйте з цього трагедію. Серьога, на жаль, просто втомився від нашого безглуздя та не зміг вчасно відокремити робочі моменти від близьких дружніх стосунків. А пісні, доречі, найкраще пишуться у стані депресняка. Амінь...
Да, Козелков, не остри.
:) я мав на увазі зараз із Харкова. Але це теж цікаво :)
усьо зробила)