та я ж зауважень не робив, я ж просто на зір поскаржився)

але, я помітила, щоразу після критики моєї "лебединської солов"їної" я починаю фільтрувать базар))) Мені оце такі, як ти, зауваження, робив Сашко Положинський

Суржик – це мій найприродніший мовленнєвий стан. Зростала я в Лебедині Сумської області,там всі так говорять. Звісно, я прагну вдосконалюватися і років у 40 вже не говоритиму суржиком, а заливатиму усним терпким медом роззявлені вуха довірливого слухача, послуговуючись винятково лексемами та зворотами, що занемені в одинадцятитомний словник української мови. До того ж часу, боюсь, і надалі вестиму блог тією ж мовою, якою говорю в повсякденному житті, намагаючись максимально розшторити для випадкових і навмисних читачів віконця ізбушки своєї души.