То не читацькі, а одиничні, бо читають значно більше ніж коментують ;)
:) з рецензії це дуже добре зрозуміло.
:) ок. матиму на увазі. А хто такий Альмадовар теж не знав :)....
о, да! я забула написати, що дивитися фільм із субтитрами - це особливе задоволення! треба вигадати якийсь рух "дайош фільми з субтитрами! ні дубляжу!"
ну а про початок і цей прийом "без обличчя" - він спрацьовує тоді, коли не знаєш, хто в цьому фільмі має зніматися. а так виглядає якось дуже вже награно
ну ви вже вибачайте мою таку хворобливу сором'язливість - наступного разу як його зустріну, то обов'язково спитаю :)
і він дійсно кльовий
дякую знову )))
а щодо незрозумілості й інтриг - коли починаєш дивитися, все стає просто, ясно й легко для розуміння
та й інтриги там зовсім не такі, як у голівудських фільмах - ніщо не тримає в напрузі, ніякого моторошного музичного супроводу і т.д.
саме життя як воно є, таке складне і таке просте одночасно... ))
О дійсно «Сенк ю, Даррен фор ретурнінг Мікі!»!
Кіно прекрасне!
Дивишся і розумієш, що Аранофські насправді любить людей. Не знаю як йому вдається через таку тему передавати такі прекрасні почуття.