Танго «Volver», або Повернення до життя

теґи: Педро Альмодовар, Пенелопа Крус, відгук, кіномистецтво, іспанське кіно

Кадр з фільму Фільм «Повернення» я дивилася декілька тижнів тому. Але написати про нього можу тільки зараз. Мистецтво Альмодовара треба «виношувати» в собі доти, доки не народиться справжнє Розуміння. В цьому його особливість, в цьому його смак.

 Цей фільм відносять до жанру трагікомедії. Він поєднує в собі елементи комедії, детективу і драми, витворюючи одну-єдину глибоку картинку чийогось життя. Та незважаючи на всі складнощі своїх означень, фільм дивиться дуже легко, на одному подиху. Це ще один талант режисера – він як ніхто вміє легко й просто Кадр з фільму показати важкі ситуації.

У «Поверненні» тонкою павутиною переплітаються між собою долі жінок: матері Ірен, двох її дорослих доньок (Соледад та Раймунди, чию роль виконує Пенелопа Крус), онуки й сусідки. Одного дня помирає тітка Раймунди й Соледад, яка жила в рідному селі жінок. Селяни пліткують, що довгий час стареньку тітку Паулу доглядав привид її покійної сестри Ірен. Кажуть, Ірен повернулася з того світу, аби допомагати своїм рідним.

 Кадр з фільму Пенелопа Крус дуже красиво й органічно вжилася в образ Раймунди - сильної, рішучої, вольової, наполегливої, хоча й жорстоко побитої життям жінки. В її долі було стільки жахів, що інша на її місці давно б зламалася, розпласталася б під тягарем обставин. Що найбільше боліло Раймунді – її матір усе життя нічого не помічала, не бачила страждань доньки (хоча все відбувалося в сім’ї, безпосередньо на її очах), бо весь час витрачала на боготворіння її батька. Раймунда злилася на матір й ховалася від світу під шкаралупою сили, рішучості й неймовірної стійкості. Та після повернення матері все змінюється в їхньому житті. Поволі тане лід, і з-під шкаралупи Кадр з фільму вилазить маленька вразлива дівчинка, якій дуже потрібна матір.

«Повернення» наскрізь просякнуте грою у «дочки-матері». Та ж гра перебуває в центрі історії самотньої сусідки Августини, чия матір-хіппі безслідно зникла того ж дня, коли згоріли Ірен з чоловіком. Августина виховувалась бабусею, матір не мала часу на дітей за вічними пошуками свободи. Їй також дуже бракує матері.

Кадр з фільму Ще один важливий елемент фільму, його душа - танго. Красиве аргентинське танго «Volver», яке співає Раймунда.

Фільм Альмодовара настільки насичений незвичайними подіями, що дивуєшся: як можна зробити таку заплутану історію настільки простою? Тих перипетій, що він вмістив у «Поверненні» (інцест, вбивство падчеркою свого вітчима, переховування трупа, підпал чоловіка та його коханки, повернення «привида» з того світу) вистачило б щонайменше на півдесятка попсових детективів-трилерів. Але для кіномистецтва Педро Альмодовара немає нічого дивного, нічого неможливого.

«Повернення» – це не лише повернення Ірен в життя своїх дочок. Це прокидання від довгого сумного сну самотності й болю всіх героїнь фільму. І цей новий ранок починається приємним відчуттям сім’ї у кожної з них за плечима.