Віталій, красно дякую))) Повністю підтримую. Ви сказали те, чого я не наважився ;) ЮТУ - дісйно зе бест =) І про Маркеса класна аналогія - я теж з захопленням до цього дядька ставлюсь)
чому ж "андер"? є доволі відома і теж британська між іншим група на букву R...
блін, вже й вони поверхневі,а може, курва, і ніякиї глибини немає, така собі суцільна ризома. а до компанії ще й Бах-ризома, Вівальді-ризома. повигадували собі якісь глибини і тепер пірнають.і я просто переконаний,що Вам відомий з десяток глибинно-неповерхневих, утаємничиних під заголовком "андер"
все, про що ти пишеш, притаманно багатьом хорошим (а також значно кращим за U2) гуртам/ від себе напишу, що просто не бачу в них того "романістичного обширу". вони плоскі і лубочні з голови до п"ят, інфантильні (залежні) від шоубіз-машини, а тому, на жаль, поверхові і в своїй ліриці, і в повторюваних з альбому в альбом рифах
прості і зрозумілі слова це про "Іванушків", а тут інакше не скажеш, хоча ліпше про такі речі не дуже розводитись, всеодно толком не схарактеризуєш.
уяви собі 400 сторінок без жодного зайвого речення. не словесний понос, чи 100-разове повторення тієї ж фрази, а вдадне розтікання русла оповіді і прискіплива увага до кожного потічка. так-от U2 не просто грає, а ще й аналізує свою гру своєю ж грою, в музиці ставиться до себе, а ти просто сидиш і офігіваєш від тих обертонів )))
дарагіє, захоплення - це прекрасно. але якщо ви наважуєтеся комусь шось радити, то будьте такі добрі, додайте в нього більше конструктиву.
тому що і поплавського з маркесом тоже можна порівнювати - хулі тут такого