ай, наша пані Галя умнічька. Читаю зараз її новий роман... клас! до речі, назву змінили на більш настроєву, бо той ЗАМОК ГЕРБУРТІВ наганяв якусь історичну нудоту особисто на мене...
Хм... Все йде в його житті так, як і мало б йти.
???????? а навіщо йому спрощуватись?! як на мене, в цій думці немає жодного сенсу. Ми з самого початку побачили, усвідомили і прийняли всю складність його натури, і тільки таким ми його сприймаємо. Навіщо спрощуватись?! Щоб стати ще одним типовим представником типового суспільства з таким же однотипним та штампованим внутрішнім світом, мисленням і потребами? Щоб опустити рівень своєї творчості на багато щаблів вниз? Ні. Дереш знає, навіщо живе. І, думаю, роман "Як стати Богом і не заплакати" – чергове підтвердження цього.
Агась, мене не надрукували – значить, лажа. Та ж Вдовиченко перемогла не тому, що вона "письменник, який і так друкується" (ще рік тому вона ним не була), а тому що твір вийшов вартий того, що він отримав. Напишіть КРАЩЕ – переможете.
пєар... волни...
Я переконалася, що всі ці конкурсии лажа. І я так кажу не через те, що мою роботу, мабуть, і не читали. А тому, що дзволяється письменникам, які і так друкуються подавати свої твори на конкурс. Не можу зрозуміть, який прикол кокурсу?
Круто!