отак життя повертається та цикл завершено: моя перша в житті рецензія з'явилася на Сумно, а тепер тут про мене пишуть... ах. Жанно, дякую за добрі-добрі слова та хороші запитання на презентації!
Дякую, Жанночко!
Я прохворіла і не змогла бути на цій презентації, та завдяки Вам побувала! :)
Книга "Фіолетові діти" дуже сподобалася!!! Читається легко! Захолює з перших сторінок. Сьогодні читаю "Випалений шлях" - інтрига з перших сторінок... на 121 сторінці я й досі не можу зрозуміти це передіторія чи продовження "Фіолетових..." :)хочу швидше дочитати... РЕКОМЕНДУЮ ВСІМ!!! ДЯКУЮ АВТОРУ!!! ЧЕКАЮ на нові ШЕДЕВРИ!!!
Нанального ?
Якщо хтось не розгледів у романі глибокого психологізму й завуальованої за багатьма деталями життєвої філософії - це його проблеми,а не авторки. Ще досі роздумую над фіналом сімейної драми чи то трагедії Вербицьких. Стільки всього було сказано "ненароком", що вже обдумала з десяток варіантів першопричин такого розвитку подій.
Щодо реалістичності роману в мене не виникло сумнівів. Ось таке воно, наше життя, без прикрас і фальші. Просто ми самі собі часто брешемо, настільки часто, що вже й не бачимо межі між реальним і вдаваним життям. Так, можливо, є збіги обставин в сюжеті, яких поза книгою не могло би бути. Але ж якби не ці співпадіння, читати було б не так цікаво. А з другого боку, в житті зустрічаються не менш вражаючі людські долі.
Книга захопила і вразила, як і три попередні романи. Письменниця, без сумніву, - геніальна!
Місто Южне і в українській мові залишається Южним :)
:) О, то я радію, що стала Вам у пригоді, пані Мілочко:) Скажу чесно, що про жодну з подій я ще не писала так легко і швидко. Гадаю, усе - завдяки хорошій атмосфері під час презентації. Якось так затишно тоді було, доброзичливо, без напруг, із щирим почуттям гумору... Одне слово - файно! Люблю я бувати у письменницькому товаристві і нема на те ради:)))