— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
актори Черкаського театру(+),
Андрій Жолдак(+),
Андрій приходько(+),
Богдан Бенюк(+),
вистава(+),
Володимир Абазопуло(+),
Віра Климковецька(+),
Дмитро Суржиков(+),
Київ(+),
Легенда про Фауста(+),
Олег Телятник(+),
Олена Фесуненко(+),
Остап Ступка(+),
театр(+),
Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра(+),
Черкаський театр(+)
ВсіКоментарі
а чом би й ні? це краще, аніж гламур, від якого нудить ) і ніж мишоловки із живими мишками, що їх вішали собі на шию футуристи - цим уже нікого не здивуєш)))))
ага-ага...
Унітаз - це невід"ємний елемент декорації :)
Може й так. На жаль, немає рубрики "репортаж із генпрогону" ;) Тому доводиться виходити за усталені канони рецензій і додавати щось своє. дякую за зауваження!)
ну, як правило рецензія пишеться на вже готову виставу і це авторський текст, ви ж цитуєте і режисера, і актрису... і даєте скоріше знову ж таки репортаж з генпрогону із коментарями.
Не буду сперечатися - у кожного своє уявлення про рецензію-нерецензію))) унітази? було б добре, якби пахощі йшли. технічно це зробити неможливо. а навіщо кошеня товчуть мордочкою в лайно? ;)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
тю, а я шо, протів??? просто, як на мене, вже й унітазами нікого не здивуєш. у мене просто знову вопрос до термінології - я би вжила "сценографії", але не буду наполягати. бо якось нечемно лізти у ваш монастир з чужим уставом... а от щодо "мишоловок з живими мишками" та "унітазами", то якраз як на мене живі мишки б на аудиторію вплинули б куди значніше, аніж якісь там унітази (у випадку, якщо останні не будуть по вершечки повні гівна). а унітаз (чи там пісюар - одна фігня) став відомим і як предмет мистецтва теж завдяки дадаїсти марселю дюшампу, який жив і творив тоді ж коли і футуристи. і те, що вони наважувалися робити, не кожний сучасний режисер зробить... навіть Жолдак.