Як людина, яка не є народним депутатом, але має безпосереднє відношення до організації фестивального руху в Україні, повністю погоджуюсь з Олесем. Алкоголь – проблема усієї держави, а не організаторів фестивалів!!!
ПРИКЛАД: щойно повернувся з Чернівців, де студенти католики робили "Етно-Духовний фестиваль "Обнова". Дійство проходило під патронатом усього українського духовенства, представленого в даній місцевості (римо-католики, греко-католики, православна московська церква, київський патріархат і навіть баптисти долучилися). Алкоголь було заборонено. "Тризуб", що відповідав за порядок, не пускав на фестиваль людей з пивом і т.д. Але п"яних все одно було багато. І не тому, що всупереч заборони якийсь ПП поставив ятку з розливним пивом на фесті. Просто той, хто хоче набухатися, завжди знайде шлях до бухла. І ніякий організатор йому цього не заборонить.
Заборонити треба пиво! Якщо пиво визнають алкогольним напоєм, буде дещо легше. Але депутати на це не підуть. Це ж шалені гроші!
З повагою, керманич гурту ім. донецьких олігархів.
по вылазило напевно чи було впадло прогулятися до них .. були і біля тролей і біля наметового містечка та входу
Воть тут +1. І незважаючи на ту всю охорону і т.д. моя колежанка і пару людей, що з нею були з минулорічного фесту вернулась без намету і майже всіх речей. При тому міліціонери у міськвідділі зізнались, що речі і намети крадуть там щорічно, а товариш тут про "один з найкращих фестивалів в Україні" розказує )))
Ну вот, в этом году поменяли)) Правда, тормозили три года...)))
Ок, поясню неголослівно, чому стаття брєдова і що я про це думаю.
Перший опен-ейр, який я бачила, був у Закарпатті і пройшов він малопоміченим, та й програма була так собі. Такий тип фестивалів прийшов з Європі і скоріше був наслідком успіху угорського Сігету, ніж нашого Шипоту.
Що собою являв попередній тип фестивалю?
1)Один майданчик
2)Грають зовсім молоді гурти
3)Фестиваль проходить у форматі конкурсу між цими молодими гуртами
3)окрім музики рідко яка складова ще присутня. Ну показ мод на Перлинах Сезону. Ну вручення дурнуватих кришталевих жолудів на Тарасі Бульбі. Ну ще якісь там бої екскаваторів на Рок-Точці.
Оце був найпоширеніший тип фестивалів до того, як "все стало так одноманітно"
опенейрівський фестиваль – це не тільки намети і пиво, це завжди
1)кілька майданчиків, які функціонують одночасно
2)грають відомі гурти, в денній програмі – молоді
3)формат не конкурсний, розважальний
4)обов2язково присутні інші складові: танці, етноярмарок, поети які-небудь, майстер-класи.
Навіть неозброєним оком видно, що це крок вперед і крок до урізноманітнення. Традиційні фестивалі або не витримували конкуренції і відмирали (не обов"язково в розумінні: перестали проводитися, частіше: на них стало ходити менше народу і подаватися менше вартісних гуртів), або запозичували у опен-ейрів якісь риси. Так остання Рок-Екзистенція проводилася на відкритому майданчику і водночас діяло кілька сцен.