Щодо клонів, то вірно. Рівень ідей чи концепцій, на яких вибудовуються рухи, і не тільки фестивальні, досить низький. Нецікаво, неактуально, штучно, бездушно. Все більше схоже на дешеві шоу. Те саме і з організацією і з самим проведенням.
Влаштування фесту це настільки ж творчовідповідальна робота, як і складники з яких він твориться. Це інтелектуальний, культурний, духовний продукт. Це прямий вплив на мислення людей. Це філософія, це сценарій і режисура, це організація простору, як художнього так і психологічного, це менеджмент і маркетинг. Де у нас такі команди, шо впоралися б із таким складним завданням? Хто робить фести?
Автори наших фестів здебільшого підходять до справи досить просто. Завдання ставляться на рівні пропагандистських гасел та організаційної метушні. Мало Ідей! Мало Людей!
Ми всі якісь тупі, вторинні, обмежені і не щирі(((
Єдине шо витягує атмосферу фестів це природа, самі собі люди і інколи артисти (музиканти, художники, театрали і інші)
Трохи навів хмар)) але в цілому ситуація скоріше негативна, ніж позитивна. Реально потрібні інші ідеї, інші мотиви, інші методи. Нові!

з ваших пунктів вийшов би чудовий матеріал) навіщо тоді шаритись по коментах? от ви, такий янгол без крилець, прочитали статтю "бидлоавтора", а замість написати статтю у відповідь, виваляли його (себто мене) в гівні

3.Так само для автора виявилося надмірним спробувати проаналізувати, чим же все таки відрізняються фести. Можу сказати за фестиваль ,назва якого виявилася заважкою для автора-"День Незалежності з Махном". Ну, можливо , автор аналізував якийсь інший фестиваль в Гуляйполі(там до речі, після нас місцева влада влаштувала свій фольк-фестиваль "Вольниця". Але назва теж не дуже збігається з версією "суперобізнаного" автора). Так от оригінальність концепції, яку я розробляв, заключалася у розкутості, антуражі і поєднанні музики з літературою і перформенсами. До нас літераторів не залучали в такій кількості до музичних фестивалів. До речі, цього року їх почали запрошувати на інші фести. І це чудово.Значить , нам вдалося розширити поле для української літератури. З іншого боку, тепер мені потрібно думати, що можна вигадати з нових фішек. Але таких перформансів, як "Поетичний боді-арт", "Томатний лідер нації" та і просто тачанок з кулеметами на інших фестах не побачиш.Ну, але для автора хочеться побачити лише алкоголь.. Ну, власне,хто що хоче, те й побачить.
Але, якщо автор не поборе власну поверхневість та заздрість , то до нього і ставитимуться як до "бидлоавтора".

Як людина, яка придумала та організувала (спільно зі всією своєю командою "Останньої Барикади") таки щорічні фестивалі "День Незалежності з Махном", "Всеукраїнський фестиваль вертепів "Карпатія", "Харківська барикада", "Київська барикада" та поки що однорічні(з можливістю вирости, а можливо і ні) "Луцька барикада", "Житомирська барикада", "Барикада на Тузлі", "Запорізька барикада"(до речі, для більшості з них я вигадував оригінальні концепції) мушу сказати, що аналіз автора неповний і поверхневий. Алкоголізм нації-це безперечно проблема.Але це проблема не фестивального руху, а проблема національна.Пияцтво є повальним явищем серед українців і не фестивальний рух його провокує.Навпаки український фестивальний рух дає молоді можливість почути-побачити кращі зразки сучасного мистецтва, що по ідеї повинно розширити світосприйнняття і показати ,що окрім алкоголю є і інші розваги. Але автор обрав пияцтво лише як аргумент для пояснення своєї заздрості. Замість того, щоб порадіти розширенню фестивального руху по Україні автор вилів лише власну жовчь, не потурбувавшись про якісний аналіз.