ага, розмова пішла безпредметна) ну тобто предметна, на предмет "ашотакоє?")))
ммм) таке тепле ствердження, ще і смайлом веселим прикрашене) приємно)
життя показує, шо в жарті є частка жарту))))
запевняю, що "ущємльонних малоросов" серед ваших співбесідників у цьому блозі немає) втім, люди часто бачать і чують те, що вони хочуть бачити або чути)
людина просто намагається виправдати свою байдужість до української культури, прикриваючись політикою та ідеологією.
почитайте російськомовні твори Шевченка і заспокойтесь.
Шевченко був проти нещирості та насилля, але не тієї чи іншої мови, усвідомлюючи і визнаючи не тільки право на їх існування, але й достоінства різних мов.
А ви зараз оцим от "чуйкоff" намагаєтесь звинуватити мене в приналежності не до тієї нації, до якої я мав би, на вашу думку, належати, аби отримати право ініціювати та організовувати на Україні фестивалі. Музичні фестивалі. Фестивалі присвячені популяризації української культури та її життєрадісних – а отже життєствердних – героїв.
Я дійсно родом з Воронежу (Чуйко давній дворянський рід) Вільно володію обома мовами. І Шевченко ту згаданій цитаті не стільки в заслугу ставив незнання російсської, скільки констатує факт, як такий.
Після залання він доживав в Санк-Петербурзі і був частим гостем салонів пітерських, як і до заслання. І спілкувася він там не українською, а російською. З почуттям власної гідності, бо на відміну від оточуючих він володів не лише рідною мовою, що і викликало повагу.
Влад Івченко, що віджимався з Антоничем на вустах, просив передати організаторам гроші, що мені заплатив Книжковий Супермаркет за його "суперкнигу". це дето 300 грн. я оддам в бліжащє время;)