P.S. Фестивалі в Україні вже далеко не перший рік проводяться, то невже не було зрозуміло з самого початку, що 2-3 людей з усією організацією не справляться?

йой, ти нас ще і порахував)))))
душі – це взагалі з серії "атайті і паржать"))))
а щодо стрічок і бейджів – це такіда, було таке...

Ну на нашу компанію з 14 людей навряд чи однієї запасної пляшки вистарчило б))
Та й якщо хтось не відчув нестачі води, в той час, коли більшість людей в другий день таки її відчула, то не показник.
Якщо почати з реєстрації, то видані триденні браслетики – фігня повна, ввечері без прискіпливого погляду відрізнити їх від звичайної зеленої стрічки пов'язаної на руці важко. Про кольорові стрічки, які були пропусками на 1 та 2 день взагалі нічого говорити, сміх та й годі.
Абсолютно несерйозний підхід, якщо організатори хочуть заробити на квитках.
В наметі де реєструвались журналісти пресушні бейджики закінчились надто швидко і всіх журналюг відправляли за бейджиками в прес-центр. Там ніякого списку не було, а бейджик мав вигляд шматка паперу з якоюсь печаткою і написом від руки "преса".
На бекстейджі сцен охорони практично не було, зону для фотографів перед основною сценою охоронці організовували вже по ходу концерту, перед іншими сценами такої зони взагалі не було.
Про дуже нерегулярне підвезення питної води вже було сказано.
Обіцяні душі це ще один сміх крізь сльози))