в інтернеті вже стикався з публікаціями на цію тему, відчуття - не моторошно, а якось дуже сумно.
у померлих людей немає ніякого приватного світу.
Справедливий, ви до мене заграєте?))
І я такої ж думки. Приєднуюсь до побажань. :)
Шикарна виставка - настроєва і дуже емоційна. І помітно, що полотна, фото і відео живуть єдиним життям, а не просто скомпоновані задля випадку. Бажаю авторам ще неодноразово потішити нас своїми творіннями;)
"плюнули в душу, разбили сердце, растоптали чувства... и за что ж мне, мазохисту, такое счастье"... ну-ну...
Дуже "мудра" думка - то давайте кинемо їх посеред площі - нехай собі лежать... :(