Ну, от "Тайм-Аут" взахльоб пише про нього, що він такий інтузізіст, аж ну: http://www.interesniy.kiev.ua/ old/population/obychai/adamovs kiy_koll?type=print
до речі про всеядність так званих "колекціонерів". коли я шукав по нету перераховані в статі ілюстрації, то, по-1, гугл уперто відмовлявся видавати мені такі імена як Ситников та Цельков в кирилиці. Коли ж я спробував траслітерувати їх, то сторінка зарясніла посиланнями на інет-аукціони, з яких я власне правдами та неправдами і стягнув ці пікси.
це свідчить про те, що Адамовський не стільки колекціонер, скільки прагматичний арт-інвестор. Картини купуються виключно для того, аби рочків через три-чотири бути проданими дорожче. Живописна валюта, це радше для нього, імхо.
Про Айвазовського. Це – справа смаку. Мене від нього не нудить, я ним милуюся скрізь, де побачу. А бачу досить часто й іноді великими порціями.
Але ж – я кажу: про смаки не сперечаються. Комусь подобається Айвазовський, а комусь – Ситников. Як правило, це люди абсолютно різні за душевним складом, тому такі твори слід виставляти окремо. Адже таких унікумів, як всеядний пан Адамовський, не так вже й багато бігає по світі.
це ж у FAQ чітко написано.
якщо дописувач пише до приватного блоґу, то його матеріал ніхто не чіпає і не править, а якщо на головну, кожен дописувач не може знати усіх наших канонів, може несподівано дописати статтю (і додати в неї помилок) або повидаляти форматування картинок, які додав редактор.
саме тому після публікації на головній чи в розділі – редагувати вже не можна. а от якщо зразу опублікувати і перечитати – це можливо:)
фігово. думаю треба подумати над редагуванням з премодерацією. ну про це в побажаннях скажу.
Та, схоже на те, що дєвушко закінчить свої дні у відповідному закладі, де у постійному гардеробі певної категорії мешканців бувають гамівні сорочки.