Любов до атомної зброї: Олег Шинкаренко про Стенлі Кубрика

24 жовтня о 15:40 в залі «Солодке життя» кінотеатру «Жовтень» ведучий Кінолекторію «9-те Держкіно» Олег Шинкаренко представляє лекцію «Творчість Стенлі Кубрика» та фільм «Доктор Стрейнджлав, або як я перестав хвилюватися та полюбив атомну бомбу» (Dr. Strangelove or: How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb. UK, 1963)

Квитки вартістю 20 грн продаються в касі кінотеатру; відкрито попередній продаж; тел.адміністратора 417 30 04;  Адреса кінотеатру: Поділ, вул.Костянтинівська, 26, М.Контрактова пл.  Бронювання квитків тел. 417-27-02   

Вже з перших кадрів цієї картини помітна геніальність Кубрика: зняти повітряну дозаправку вишукано вальсуючих бомбардувальників Б-52 під звуки віденського вальсу – це було справжнє осяяння.       

Сьогодні, коли Росія з Америкою знов почали мірятися атомними кулаками, ця картина як ніколи актуальна.    Але справа зовсім не в своєчасності. Фільм був визнаний найкращим у доробку режисера через діалоги, що нагадують їдку сатиру Свіфта, чорний гумор, шалений саспенс, якому позаздрив би сам Хічкок, і чи не найголовніше – неперевершеного Пітера Селлєрса,      який зіграв у фільмі одразу три ролі (іноді – одночасно!) – доктора Стрейнджлава, президента США та капітана британської армії. До речі, Кубрік абсолютно серйозно намірявся віддати Селлєрсу всі ролі у картині, включно із жіночими, бо талант актора до радикальних перевтілень був неймовірним.  

10 цікавих фактів про фільм:  
1. Більш точний переклад слова «worry» – «турбуватися». Назва фільму пародіює назву книги Дейла Карнегі «Як перестати турбуватися і почати жити».
2. За первинним задумом, Пітер Селлерс повинен був грати у фільмі не три, а чотири ролі, однак він не зміг підібрати специфічний техаський акцент для майора Конга, якого в підсумку зіграв Слім Пікенс.
3. В одній зі сцен, що показують атаку морських піхотинців на базу генерала Риппера, бій ведеться на тлі плаката з фразою «Мир – наша професія» (англ. «Peace is our profession»), що є девізом Стратегічного авіаційного командування США.
4. Хвороба доктора Стрейнджлава – синдром чужої руки – після прем'єри фільму стала також називатися «Синдром доктора Стрейнджлава».
5. Конспірологічні теорії про те, що фторування води є комуністичним змовою, досить часто виникала в політичному житті США 1950-х років.
6. На думку багатьох ветеранів Стратегічного авіаційного командування США, саме «Доктор Стрейнджлав» найбільш точно відображає реалії цієї організації.
7. У сцені, в якій майор Конг читає вміст недоторканного запасу, в оригіналі діалог звучав так: «Shoot, a fella could have a pretty good weekend in Dallas with that stuff!» («Чорт, з таким обладнанням мужику світить непоганий вихідний в Далласі. ») Так як незадовго до прем'єри фільму в Далласі був застрелений президент Кеннеді, цю сцену передубліровалі на «Вегас» – проте, по губах можна прочитати слово «Даллас».
8. Спочатку для фільму задумувався інший кінець: політики повинні були влаштувати у військовому залі битву на тортах. Ця сцена була знята, але збереглася виключно у вигляді фотографій. Уважний глядач знайде на задньому плані залу столи з приготованими на них тортами.
9. Дизайн військового залу створив Кен Адам, який був художником-постановником численних фільмів про Джеймса Бонда. Однак, на відміну від футуристичного залу, деякі з його розробок для «Доктора Стрейнджлава» виглядали надто реалістичними. Так, Стенлі Кубрик отримав дзвінок від співробітників ФБР, що цікавилися, якими джерелами кінематографісти користувалися для відтворення суворо секретного внутрішнього обладнання бомбардувальника Б-52. Адам використовував фотографію з британського журналу авіації, в якому була зображена приладова панель цього бомбардувальника.
10. Історія розповідає, що після свого обрання на посаду президента США Рональд Рейган захотів побачити той самий військовий зал з фільму – в повній впевненості, що він існував у реальності.