Виставка «Дотик» Артема Волокітіна у Києві

На відстані дотику

«Дотик» - проект, у якому не варто шукати жодних хитромудрих прийомів. Це лише розповідь про близькість.

Серія налічує чотирнадцять робіт овальної форми, над якими Артем Волокітін працював близько року. Це тактильні портрети без облич. Така анонімність пронизує роботи цнотливістю та еротизмом.

У п'ятьох словах вона звучить так: чутливість, сором'язливість, теплота, камерність, і, власне, близькість. Такі синоніми дібрав сам автор.

Хоча не всі роботи, зрештою, можна назвати теплими та камерними. Деякі викликають суперечливі почуття. За словами самого художника, створюючи серію, він захоплюється певним переживанням, яке будь що намагається сформулювати та якнайточніше відобразити.

Важливу роль в експозиції відіграє колаж. Розглядаючи його, мимохіть наближаєшся до чужої людину на недозволену суспільною мораллю відстань.

Волокітін зізнається, що його причаровує дійсність: як у житті так і в живопису.

Серія «Дотик» демонструє, що реальність не потребує прикрашань, аби вважатися прекрасною. Художник говорить, що кожна серія робіт - це завжди певне підбиття підсумків, констатація змін, які відбуваються не тільки з митцем, а й з людиною. «Наразі мене найбільш за все тішить впевненість, що з*явилася в мені з появою родини та дітей. Непохитна опора і відчуття того, що я не належу сам собі стали порятунком від занурення лишень у творчість».

Цього разу художник вирішив зробити акцент не на складних емоціях, а на простих відчуттях, найпершим з яких є дотик.

Майстер-клас автора 12 лютого, у четвер о 19:00